КОНКУРС ПІДРУЧНИКІВ - 2016

Дорогі освітяни, у минулому році ви уперше отримали можливість обирати, за якими підручниками навчатимуться ваші учні. У результаті конкурсний відбір підручників став масштабною подією за участю близько 17 тис. шкіл з усієї України. Державне замовлення на підручники для учнів 4 і 7 класів сформоване за результатами вашого вибору.

Цей підхід закладено і в Положення про конкурсний відбір підручників для учнів 8 класу, а отже, і в цьому році ви отримаєте можливість обрати підручники, які є, на вашу думку, найкращими. За результатами вашого вибору будуть сформовані наклади для друку підручників за державні кошти.

Серед недоліків попереднього конкурсу було те, що відбір підручників іноді відбувався без безпосередньої участі вчителів-предметників або за інерцією.

Але правильно обрати підручник може лише вчитель, який за ним викладатиме. Що стосується вибору за принципом «ми вже знаємо, як за підручником цього автора викладати», то він не дає можливості вийти на ринок підручників новим авторам і видавцям.

Усі автори та видавці навчальної літератури звертаються до вас, учителі, з великим проханням: ретельно вивчайте вміст всіх пропонованих макетів та рукописів підручників, не відсторонюйтеся від процесу формування замовлення вашого навчального закладу.

Платформою Репозитарію використовувалася експертами — під час оцінювання ними конкурсних підручників, вчителями — для перегляду підручників з метою їх вибору для своєї школи, представниками загальноосвітніх навчальних закладів — для замовлення друкованих підручників. Для кожної з цих груп користувачівв опубліковано відповідні інструкції.

ВЧИТЕЛЯМ

З 29 квітня 2016 року відкрито доступ до макетів підручників, які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Переглянути їх може будь-який користувач без реєстрації та входу на сайт..

Ретельно перегляньте запропоновані авторами та видавцями оригінал-макети підручників, перш ніж адміністрація вашої школи зробить замовлення підручників на наступний навчальний рік.

Для перекладу на мови національних меншин можна буде обирати підручники з таких предметів:

Історія України, Всесвітня історія, Алгебра, Геометрія, Фізика, Хімія, Біологія, Географія, Інформатика, Основи здоров'я

Перегляд підручників (перелік, інструкції)

ШКОЛАМ

Продовжується процедура перевірки школами своїх кодів логінів. Всі необхідні інстукції для цього ви знайдете на сторінці для шкіл.

Перевірка логінів-кодів шкіл

Інформацію про відбір підручників школи мають надавати, заповнивши форму на репозитарії. Вона містить всі номінації. Переліки підручників для перекладу мовами національних меншин розміщено в кінці форми окремим блоком, у якому є список для вибору мови. Ви зможете редагувати форму, роздрукувати її, отримати документ з відповідними відмітками для надсилання у відповідні структурні підрозділи освіти місцевої держадміністрації.

Форма вибору буде відкрита з 6 по 18 травня. Для її заповлення школа має увійти на репозитарій з використанням призначеного їй спеціального логіну-коду школи.

З 6 по 13 травня форма вибору працює у режимі чернетки. У цей час можна змінювати кількість підручників та друкувати чернетку документа.

Увага! З 6 по 11 травня включно загальноосвітні навчальні заклади мають заповнити форму вибору на Репозитарії. З 12 травня починає свою роботу Конкурсна комісія, що має проаналізувати результати вибору та надати пропозиції щодо формування переліку підручників, що можуть друкуватися за кошти держбюджету.

З 14 по 18 травня на формі відображатиметься кнопка Надіслати. У цей період також можна змінювати кількість підручників і друкувати чернетку.

Увага! Прохання переглянути остаточний перелік підручників, що можуть друкуватися за кошти держбюджету, та у разі необхідності внести зміни у замовлення.

З 14 по 18 травня, упевнившись, що кількість усіх обраних школою підручників зазначено правильно, натисніть кнопку Надіслати. Після цього замовлення вважатиметься сформованим, і ви НЕ ЗМОЖЕТЕ більше його редагувати.

Експертиза підручників

Завершилася експертиза поданих на конкурсний відбір проектів підручників. З її результатами можна ознайомитися за наведеними нижче посиланнями.

Протоколи конкурсних комісій (переглянути).

Довідки експертів про стан доопрацювання проектів підручників (переглянути).

Нормативні документи

Перелік поданих на конкурсний відбір проектів підручників (переглянути).

Наказ МОН від 5.02.2016 р №78 (Про проведення конкурсного відбору проектів підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів) (переглянути).

Додаток до наказу МОН № 78 від 5.02.2016 р. (Перелік навчальних предметів та назв підручників)(переглянути).

Наказ МОН від 25 грудня 2015 року № 1361 «Про затвердження Положення про конкурсний відбір проектів підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (Наказ і Положення) (переглянути).

Зразки оформлення конкурсних матеріалів (zip-файл) (завантажити).

Наказ МОН від 17.02.2016 р №127 (Про затвердження складу експертів) (переглянути).

Додаток до наказу МОН від 17.02.2016 р №127 (Склад експертів) (переглянути).

Наказ МОН від 22.02.2016 р №144 (Про внесення змін до наказу №78) (переглянути).

Наказ МОН від 22.02.2016 р №145 (Про затвердження складу конкурсних комісій) (переглянути).

Додаток до наказу МОН від 22.02.2016 р №145 (Склад конкурсних комісій) (переглянути).

Наказ МОН від 29.02.2016 р №193 (Про затвердження складу апеляційної комісії) (переглянути).

Наказ МОН від 2.03.2016 р №210 (Про затвердження складу експертів) (переглянути).

Додаток до наказу МОН від 2.03.2016 р №210 (Склад експертів) (переглянути).

Наказ МОН від 12.03.2016 р №255 (Про внесення змін у склад експертів) (переглянути).

Додаток до наказу МОН від 12.03.2016 р №255 (Склад експертів) (переглянути).

Наказ МОН від 24.03.2016 р №329 (Про внесення змін у склад конкурсних комісій) (переглянути).

Додаток до наказу МОН від 24.03.2016 р №329 (Склад конкурсних комісій) (переглянути).

Лист МОН від 6.04.2016 р. (Інструктивно-методичні матеріали для знз) (переглянути).

 

«Українська мова» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Авраменко О.М., Борисюк Т.В., Почтаренко О.М.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Глазова О.П.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Данилевська О.М.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т., Жук М.Г.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Заболотний О.В., Заболотний В.В.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Караман С.О., Горошкіна О.М., Караман О.В., Попова Л.О.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Криган С.Г., Івашина Є.В.)

"«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Новосьолова В.Н., Бондаренко Н.В.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Пентилюк М.І., Омельчук С.А., Гайдаєнко І.В., Ляшкевич А.І.)

«Українська мова» підручник для 8 класу знз (Ющук І.П.)

«Українська література» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Українська література» підручник для 8 класу знз (Авраменко О.М.)

«Українська література» підручник для 8 класу знз (Коваленко Л.Т.)

«Українська література» підручник для 8 класу знз (Борзенко О.І., Лобусова О.В.)

«Українська література» підручник для 8 класу знз (Міщенко О.І.)

«Українська література» підручник для 8 класу знз (Пахаренко В.І., Коваль Н.А.)

«Українська література» підручник для 8 класу знз (Слоньовська О.В.)

«Англійська мова (4-й рік навчання)» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Англійська мова (4-й рік навчання)» підручник для 8 класу знз (Кучма М.О., Морська Л.І.)

«Англійська мова (4-й рік навчання)» підручник для 8 класу знз (Пахомова Т.Г., Бондар Т.І.)

«Німецька мова (8-й рік навчання)» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Німецька мова (8-й рік навчання)» підручник для 8 класу знз (Сотникова С. І., Гоголєва Г. В.)

Зарубіжна література» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Волощук Є.В., Слободянюк О.М.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Кадоб'янська Н.М., Удовиченко Л.М.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Міляновська Н.Р.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Ніколенко О.М., Зуєнко М.О., Стороха Б.В.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Ніколенко О.М., Туряниця В.Г.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В.)

«Зарубіжна література» підручник для 8 класу знз (Щавурський Б.Б.)

«Історія України» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Бурнейко І.О., Наумчук О.В., Крижанівська Н.Є., Штанько О.Ф.)

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Власов В.С.)

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Гісем О. В., Мартинюк О. О.)

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Сорочинська Н.М., Гісем О.О.)

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Струкевич О.К.)

«Історія України» підручник для 8 класу знз (Швидько Г.К., Чорнобай П.О.)

 

«Всесвітня історія» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Всесвітня історія» підручник для 8 класу знз (Гісем О. В., Мартинюк О. О.)

«Всесвітня історія» підручник для 8 класу знз (Д’ячков С. В., Литовченко С. Д.)

«Всесвітня історія» підручник для 8 класу знз (Ліхтей І.М.)

«Всесвітня історія» підручник для 8 класу знз (Подаляк Н.Г., Лукач І.Б., Ладиченко Т.В.)

«Всесвітня історія» підручник для 8 класу знз (Сорочинська Н.М., Мартинюк О.О., Гісем «Мистецтво» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Мистецтво» підручник для 8 класу знз (Гайдамака О.В.)

«Мистецтво» підручник для 8 класу знз (Кондратова Л.Г.)

«Мистецтво» підручник для 8 класу знз (Масол Л.М.),

«Мистецтво» підручник для 8 класу знз (Назаренко Н.В., Чєн Н.В., Галєгова Д.О.)

«Алгебра» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Бевз Г.П., Бевз В.Г.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Глобін О.І., Буковська О.І., Васильєва Д.В., Сільвестрова І.А.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Істер О.С.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Кравчук В.Р., Підручна М.В., Янченко Г.М.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Мальований Ю.І., Возняк Г.М., Литвиненко Г.М.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Прокопенко Н.С., Захарійченко Ю.О., Кінащук Н.Л.)

«Алгебра» підручник для 8 класу знз (Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М., Коломієць О.М., Сердюк З.О.)

 

«Геометрія» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г.)

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.)

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Єршова А.П., Голобородько В.В., Крижановський О.Ф., Єршов С.В.)

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Істер О.С.)

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С.)

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Роганін О.М., Капіносов А.М., Кондратьєва Л.І.)

«Геометрія» підручник для 8 класу знз (Тадеєв В.О.)

 

«Біологія» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Базанова Т.І., Павіченко Ю.В., Кузнецова Ю.О.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Жолос О.В., Толстанова Г.М., Ягенська Г.В. та ін.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Задорожний К.М.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Костильов О.В., Яценко С.П.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Матяш Н.Ю., Остапченко Л.І., Пасічніченко О.М., Балан П.Г.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Міщук Н.Й., Жирська Г.Я., Степанюк А.В., Барна Л.С.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Рибалко Л.М., Корягіна Н.В.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Соболь В.І.)

«Біологія» підручник для 8 класу знз (Страшко С.В., Горяна Л.Г., Ігнатенко С.А., Білик В.Г.)

«Географія» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Географія» підручник для 8 класу знз (Бойко В.М., Дітчук І.Л., Заставецька Л.Б.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Булава Л. М.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Довгань Г.Д., Стадник О.Г.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Масляк П.О., Капіруліна С.Л.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., Довгань А.І.)

«Географія» підручник для 8 класу знз (Топузов О.М., Надтока О.Ф., Покась Л.А.)

«Фізика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Кірюхіна О.О.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Бойко М.П., Венгер Є.Ф., Мельничук О.В.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Головко М.В, Непорожня Л.В.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Гуз К.Ж., Ільченко О.Г.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Засєкіна Т.М., Засєкін Д.О.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Пістун П.Ф., Добровольський В.В., Чопик П.І.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Пшенічка П.Ф., Мельничук С.В.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Савченко В.Ф.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Сердюченко В.Г., Бойченко А.М.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Сиротюк В. Д.)

«Фізика» підручник для 8 класу знз (Шут М.І., Мартинюк М.Т., Благодаренко Л.Ю.)

 

«Хімія» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Буринська Н.М.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Василенко С.В., Коваль Я.Ю.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Гранкіна Т.М.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Григорович О.В.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Дячук Л.С., Гладюк М.М.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Лашевська Г.А., Лашевська А.А.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Попель П.П., Крикля Л.С.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Савчин М.М.)

«Хімія» підручник для 8 класу знз (Ярошенко О.Г.)

 

«Трудове навчання (обслуговуючі види праці)» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Трудове навчання (обслуговуючі види праці)» підручник для 8 класу знз (Мачача Т.С., Стрижова Т.В.)

«Трудове навчання (обслуговуючі види праці)» підручник для 8 класу знз (Терещук А.І., Медвідь О.Ю., Приходько Ю.М.)

«Трудове навчання (обслуговуючі види праці)» підручник для 8 класу знз (Ходзицька І.Ю., Тименко В.П., Горобець О.В., Безносюк О.І., Пасічна Т.С.)

«Трудове навчання (технічні види праці)» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Трудове навчання (технічні види праці)» підручник для 8 класу знз (Гащак В.М., Дятленко С.М., Терещук Б.М., Тименко В.П., Туташинський В.І.)

«Трудове навчання (технічні види праці)» підручник для 8 класу знз (Лебедєв Д.В., Гедзик А.М., Юрженко В.В)

«Трудове навчання (технічні види праці)» підручник для 8 класу знз (Терещук А.І., Захаревич М.І.)

«Інформатика» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Інформатика» підручник для 8 класу знз (Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.)

«Інформатика» підручник для 8 класу знз (Гуржій А.М., Карташова Л.А., Лапінський В.В., Руденко В.Д.)

«Інформатика» підручник для 8 класу знз (Казанцева О.П., Стеценко І.В.)

«Інформатика» підручник для 8 класу знз (Морзе Н.В., Вембер В.П., Барна О.В.)

«Інформатика» підручник для 8 класу знз (Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)

 

«Основи здоров’я» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Основи здоров’я» підручник для 8 класу знз (Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.)

«Основи здоров’я» підручник для 8 класу знз (Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Гурська О.К., Коваль Н.С.)

«Основи здоров’я» підручник для 8 класу знз (Гущина Н.І., Василенко С.В., Колотій Л.П.)

«Основи здоров’я» підручник для 8 класу знз (Поліщук Н.М.)

«Основи здоров’я» підручник для 8 класу знз (Тагліна О. В.)

«Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Російська мова (4-й рік навчання) для знз з навчанням українською мовою» підручник для 8 класу знз (Баландіна Н.Ф., Крюченкова О.Ю.)

«Російська мова (4-й рік навчання) для знз з навчанням українською мовою» підручник для 8 класу знз (Полякова Т.М., Самонова О.І.)

 

      Учителю, будь сонцем, що випромінює людське тепло,

  і будь благородним ґрунтом для розвитку людських

  почуттів, сій знання не лише в пам'яті й свідомості своїх      учнів, а й передусім у їхніх душах і серцях
                                                        Ш. А. Амонашвілі

 

 Поради вчителям для поліпшення настрою

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична

(утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні

(дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе.

Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:

”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог,

мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”

 

Блаженний день, коли зробив ти вибір
Служінню дітям присвятить себе:
Нагодувати їх духовним хлібом,
Зерно в душі посіяти святе.
Хто сіє і хто жне — радіти будуть разом,
Але без сіячів не буде зовсім жнив.
І вивчена з дітьми одна біблійна фраза
У їх житті багато зробить див.
Підручники, конспекти і малюнки,
Журнали, списки, бесіди, батьки,
Проблеми, навантаження, стосунки,
Сміливі мрії й перші помилки —
Учительським все серцем пережито
У мріях, у думках, у почуттях
І Господу розказано в молитвах,
І все це стало напрямом життя.
Дитяче серце — у твоїх долонях,
Допитливе, відкрите і просте,
Тобі довірив Бог його наповнить
Святим зерном, що згодом проросте.
І стане нивою зеленою з роками,
І принесе багатий урожай!
Ти сій і там, де не земля, а камінь,
Сій щедро і тоді, коли буває жаль.
Твої усі недоспанії ночі —

Це кожної дитини майбуття.
Коли на тебе схожим бути хтось захоче —
Ти недарма прожив своє життя.
Якщо ти ще не бачиш результатів,
То май тверду у серці віру в те,
Що Бог завжди буде благословляти
Усе те добре, що посіяв ти в дітей.
Живи, як вчиш, учи, як Боже Слово,
Люби свій труд, як найцінніший дар,
Ти для дітей — як зірка світанкова,
Вони для тебе — як святий нектар.
Ти особливий трудівник у Бога,

Ти вибраний із тисячі один,
Щоб показати дітям ту дорогу,
Яка веде в Новий Єрусалим.
І ти не маєш права не радіти,
Не бути вдячним Богу без кінця,
Що присвятив себе служінню дітям
Єдиного Небесного Отця

                                                   Лариса Козинюк

"Слово вчителя" №3, 2009

 

Учителям

     Робота вчителя така, що все життя ми вчимося: по книгах, у колег, в учнів. На цій сторінці відповіді на питання, що допоможуть тихій, наодинці, роботі над собою, роботі щодо самовдосконалення. В інформаційну епоху, а тим більше в епоху робітника інтелектуальної праці дуже актуальними стають уміння самоорганізації, самовдосконалення, самопрезентації.
     Нехай педагогічна робота приносить Вам задоволення, адже це Ви готуєте майбутнє України, Землі, Всесвіту.

Учителю! Ти йдеш по цій землі,

 І слід стає твій крок за кроком

Яскравим вогником у сутінках пітьми,

А все життя для тебе є уроком.

Ти бачиш те, що іншим не під силу

І відповідь даєш на всі «чому?»

Ти не даремно тут, бо серце має крила,

 Воно для всіх – віддать його кому?

Маленьким дітям, синьооким і чубатим,

Що ловлять погляд, кожен рух всяк час –

Це - щастя вчителя, його багато,

 

І слід яскравий – вогник не погас...

Дидактична абетка вчителя,

або вчися навчати

 

А

Активні форми вивчення предмета

1. Лекція:

а)   проблемна;

б)   у стилі «ретро».


2. Семінар:

а)    розгорнута бесіда, спільна бесіда;

б)   доповіді та повідомлення;

в)   розв'язання та складання задач;

г)   диспути;

ґ) комбіновані.

3. Урок — ділова гра.

4. Урок — заочна мандрівка.

5. Турнір ерудитів.

6. Спільна презентація знань.

7.   Творчі завдання (завдання: знайти помилку):

а) «Щоденник мандрівок, які не відбулися»;

б) «Щоденник неймовірних по­дій»;

в) «Лист самому собі».

8. Розповідь на 1 хвилину.

9.   Завдання типу «Складіть «Пам'ятку».

10. Урок роботи з додатковою літературою.

11. Урок-бенефіс.

12. Урок-новела.

В

Вимоги до сучасного уроку

Загальнопедагогічні

1. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

2. Створений емоційно-актуального фону уроку.

3. Педагогічний такт і культура мови.

5. Чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку.

4. Пізнавальна самостійність учнів.

Дидактичні

І. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

2. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.

3. Розвиток пізнавальних інтересів і активності учнів.

4. Зв'язок з раніше вивченим.

5. Формування умінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

6. Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу.

7. Організоване закінчення уроку.

Психологічні

1. Врахування психологічних особливостей кожного учня

2. Нормальний психічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.

3. Розумна вимогливість і доброзичливість вчителя до учнів

4. Педагогічна етика і психологічний такт.

                                                                                                                                                                            Г  

Гігієнічні

1. Температурний режим.

2. Норми освітлення.

3. Провітрювання.

4. Відповідність нормативам шкільних меблів.

5. Чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.

Д

Дидактична гра

Дидактична гра — це є спосіб передачі та над­бання досвіду в комфортних, психологічних, емоційних, мо­ральних умовах.

Дидактична гра це природ­но й органічно організована пізна­вальна діяльність.

Дійсна педагогічна майстер­ність народжується, коли і до­рослі, й діти відчувають радість від спільної роботи. (Н. Крупська)

Є. Ільїн стверджує: «Урок — усьому початок, усього резуль­тат! Навчальне перевантажен­ня, яке терпляче несе сучасний школяр, не від програм, підруч­ників тощо, а від низької якості наших уроків, від гострого де­фіциту талановитої творчості в школі.

Ніщо так не заважає вчителю, як думка про те, нібито він знає більше за своїх учнів. «Сходити» на урок до самого себе й побути своїм учнем — ось мірило вчите­ля.

Тільки той учитель, хто пам'ятає себе в дитинстві й уміє перенести свої вимоги до учнів на самого себе!»

 

Домашнє завдання

Учителю, пам'ятай!  Перевантаження домашнім за­вданням — це показник непідготовленого уроку.

Норми часу на виконання до­машнього завдання з усіх пред­метів:


у 1 класі домашні завдання не задаються; 

у 2 класі - 45 хв; 

у 3 класі - 1 години 10 хв; 

у 4 класі  -  1  годину  30  хв; 

у 5-6  класах  - 2,5 години;

у 7-9 класах - 3 години;

у 10-11 класах - 4 години.

 

 

З

Завдання уроку

 Освітні:

формувати і розвивати в учнів наукові знання та вміння, необхідні для розуміння явищ і процесів, які відбуваються в природі, техніці, сус­пільстві, та для продовження освіти, знання основ наук (наукових фактів, понять, законів, теоретичних моде­лей);

формувати вміння й навички використовувати отримані знання на практиці (у стандартних і нестандарт­них умовах);

формувати в учнів уміння систе­матизувати результати спостережень, робити узагальнення й оцінювати їхню достовірність і сферу викорис­тання;

учити планувати експеримент;

учити використовувати мову да­ної науки для аналізу інформації;

формувати навички використан­ня й роботи з лабораторним обладнан­ням, отримання й аналізу результатів виконаної роботи;

розширювати і поглиблювати знання школярів про надбання світо­вої, державної, народної культури, на­укові дослідження, роботи видатних учених;

учити міркувати над проблемою, яку висунув автор;

учити самостійно здобувати зна­ння;

формувати практичні вміння та навички, необхідні для вільного воло­діння інформацією предмета;

підвищувати рівень освіченості учнів;

систематизувати, узагальнювати вивчене, закріплювати основні мовні вміння;

навчити...;

сформувати систему знань...

Розвивальні:

 розвивати:

уміння використовувати мето­ди індукції та дедукції;

   уміння аналізувати та синтезува­ти, робити висновки й узагальнення;

уміння вирішувати завдання, експериментувати, технічно мислити;

потребу в естетичній доскона­лості;

   логічне мислення через:

аналіз, співвідношення, порівняння або узагальнення явищ, інфор­мації, фактів;

добір й наведення прикладів, до­водів, висновків;

добір й систематизацію матеріа­лу відповідно до основної теми;

 логічно правильну побудову від­повіді;

складання плану відповіді, тез, конспекту;

потребу в підвищенні мовної культури;

образне мислення;

навички грамотного та охайного письма;

потребу в знаннях;

алгоритмічне мислення через навчання працювати за інструкцією;

  готувати учнів до самостійної зустрічі з мистецтвом;

  готувати учнів до самостійної роботи з джерелами наукової інфор­мації в школі та за її межами.

Виховні:

  формувати науковий світогляд і діалектичне мислення;

  виховувати:

екологічне мислення й відпо­відну поведінку;

національну самообізнаність і патріотизм;

працелюбність, наполегливість в оволодінні знаннями;


— бережливе ставлення до людини;

потребу в читанні;

інтерес до художнього слова;

потребу в спілкуванні з книж­кою;

емоції та почуття;

самостійність;

почуття прекрасного засобами предмета;

охайність;

шанобливе ставлення до лю­дей праці;

— усвідомлену дисципліну;

потребу в досконалому опану­ванні предмета;

озброїти учнів раціональним методом організації пізнавальної й практичної діяльності;

•   формувати культуру спілкування;

  формувати естетичні смаки та потреби;

  формувати читацьку культуру;

  професійно орієнтувати в про­цесі вивчення основ наук;

  економічно виховувати;

  морально виховувати;

  виховувати інтерес до вивчення предмета.


Засоби навчання:

  об'єкти довкілля;

  таблиці;

   картки;

  ілюстрації;

  ТЗН;

   книги, підручники, записи на дошці.

 

І

Інтерактивний урок

Схема інтерактивного уроку (за О.Пометун)

Етапи уроку

Мета етапу

1

Мотивація (5%)

Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийоми навчання: питання, цитати, коротка історія, невеличке завдання, розминка тощо.

2

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчаль­них результатів (5%)

Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель.

3

Надання необхідної інформації (10%)

Дати учням достатньо інформації для виконання практичних завдань. Це можуть бути міні-лекції, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання.

4

Інтерактивна вправа (60%):

•   інструктування;

•  поділ на групи і/або розподіл ролей;

•  виконання завдання;

•  презентація результату виконання.

Організувати практичну, роботу учнів для самостійного освоєння матеріалу та досягнення поставлених цілей уроку. Учитель виступає у ролі фасилітатора, створюючи умови для індивідуальної роботи учнів та їх співпраці один з одним.

5

Підбиття підсумків, оцінювання результатів (20%)

Здійснити рефлексію та проаналізувати ступінь реалізації поставлених цілей

 

М

Методи навчання

Методи навчання — це способи та прийоми спільної впорядкованої, взаємозв'язаної діяльності вчителів і учнів, спрямовані на оволодіння знаннями, навичками та вміннями, різнобічний розвиток розумових і фізичних здібнос­тей, формування рис, необхідних для повноцінного життя та майбутньої професійної діяльності.

Метод навчання — це засіб або система засобів, свідомо вживаних для досягнення тих спеціальних завдань, що містить у собі навчальний процес. (Г. Ващенко)

Метод навчання –  спосіб спільної діяльності вчителя і учнів, яка передбачає ово­лодіння учнями соціальним досвідом людства та ор­ганізацію і керівництво вчителя навчально-пізнавальною діяльністю учнів. (А.М.Алексюк)

В. 0. Онищук використо­вує видове поняття «прийом»: «Методи навчання — це впо­рядковані системи взаємопов'язаних прийомів педагогічної діяльності учнів, які спрямовані на досягнення дидактич­них, виховних і розвиткових цілей».

Кожен метод навчання складається з множини дидак­тичних прийомів, органічно поєднаних між собою в певну систему. В окремих методичних ситуаціях прийом може ви­ступати як метод навчання, і, навпаки, тому вони діалектично взаємозв'язані.

Класифікація методів навчання

За логікою передавання та сприймання навчальної інформації С.Г.Шаповаленко поділяє на:

·        дедуктивні

·        індуктивні.

За характером пізнавальної діяльності учнів М.М.Скаткін і І.Я.Лернер визначають такі методи:

·        інформаційно-рецептивні

·        репродуктивні

·        творчі

·        про­блемні

·        частково-пошукові

·        дослідницькі.

За ступенем керування навчальною роботою П.І. Підкасистий, В.Ф.Паламарчук і В.І.Паламарчук розподіляють на 2 групи:

·        навчальна робота під керівництвом учителя;

·        самостійна робота учнів.

Кла­сифікація методів навчання за  Ю.К. Бабанським:

методи організації і проведення навчально-пізнавальної діяльності (словесні, наочні, проблемно-пошукові, індуктивно-дедуктивні);

методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності (пізнавальні ігри, на­вчальні дискусії, емоційний вплив педагогів, заохочення на­вчальної діяльності, покарання);

методи контролю і само­контролю в навчанні (опитування, письмові роботи, тесту­вання, контрольні, лабораторні, практичні роботи, машинний контроль, самоконтроль)

ІІ варіант

• методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності;

методи стимулювання та мотивації учіння;

методи контролю і самоконтролю в навчанні;

бінарні методи навчання.

Традиційні методи навчання

·        словесні

-         розповідь,             -   пояснення,

-         лекція,                  -  бесіда,

-   дискусія

·        наочні

-         показ: ілюстрування і демонст­рування

·       
прак­тичні

-         вправи,

-         лабора­торні роботи,

-         практичні роботи,

-         інструктажі

·        контрольні

-         опитування,

-         письмові роботи,

-         тесту­вання,

-         самоконтроль

·        самостійні

    домашня робота.

 

Добір методів навчання залежить:

·        провідної парадигми національної системи освіти;

·        загальних і професійних цілей освіти, виховання й розвитку підростаючого покоління;

·        провідних методологічних положень і установок сучасної загальної дидактики;

·        особливостей, змісту, методів і форм роботи конкретних освітньо-виховних систем;

·        особливостей змісту професіограми конкретного спеціаліста;

·        особливостей змісту і методики викладання конкретної навчальної дисципліни та визначення її специфікою вимог до добору загально дидактичних методів;

·        мети, завдання, змісту матеріалу та дидактичного задуму конкретного заняття;

·       
наявності часу на вивчення даної теми, розділу;

·        рівня розумової та фізичної підготовленості учнів;

·        рівня оснащення навчально-матеріальної бази;

·        педагогічної майстерності вчителів;

·        методичного задуму конкретного заняття тощо.

 

 

Метод проектів

Метод проектів – одна з альтернатив класно-урочної і позаурочної системи навчання, що використовується як доповнення до інших видів навчання і дає змогу отримати комплексне знання.

Метод проектів зорієнтований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування й здобуття нових (часто шляхом самоосвіти).

Переваги методу проектів

Це насамперед уміння, яких набувають учні, а саме:

·  Планувати свою роботу, попередньо передбачаючи можливі результати;

·  Використовувати різноманітні джерела інформації;

·  Самостійно збирати матеріал;

·  Аналізувати і зіставляти факти, аргументувати свою думку;

·  Приймати рішення;

·  Установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

·  Створювати ”кінцевий продукт” – матеріальні носії проектної діяльності (доповіді, реферати; фільми, календарі; журнали, сценарії, проспекти);

·  Сплановувати цикли занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

·  Представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.

 

П

Принципи навчання

Принципи навчання:

              
науковість;

               доступність;

               наочність;

               проблемність;

               самостійність і активність учнів;

               систематичність, послідовність;

               врахування індивідуальних особливостей учнів;

               диференціація;

               інтеграція;

               свідомість, стійкість засвоєння знань, умінь, навичок;

               зв'язок навчання з життям;

               єдність навчальних, розвивальних, виховних функцій уроку.

 

Піраміда засвоєння учнями навчальної інформації

                Треба пам’ятати: з того, що ми вивчаємо, засвоюємо (пам’ятаємо) приблизно:

10% того, що читали;

20% того, що чули;

30% того, що бачили;

50% того, що чули і бачили;

70% того, про що самі говорили;

90% того, про що ми говорили, коли робимо справу

 

Проект

Проект (лат. ргоіесіиз — кинутий уперед) — задум, план, намір, цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

Проектна робота — вид діяльності (переважно групах), мета якої — підготовка кінцевого про­екту.

Проектування (створення спільних проектів) — спо­сіб організації взаємодії учня та вчителя в навчально-виховному процесі, який об'єднує змістовий, процесу­альний та методичний компоненти процесу навчання під час створення проектів — поетапної практичної діяльності для досягнення поставлених завдань.


Проект – це «шість П»:

        Проблема

        Проектування (планування)

        Пошук інформації

        Продукт

        Презентація

        Портфоліо                               

Види проектів

Дослідницькі проекти: добре обміркова­на структура; визначеність мети; актуальність предмета дослідження для всіх учасників; соціальна значиміс­ть; продуманість методів дослідження та експеримен­тальних методів обробки результатів.

Творчі проекти: не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона роз­вивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — ру­кописний журнал, колективний колаж, ве­чір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій свята, макет журналу, альбому, газети.

 Ігрові проекти: розподіл ролей (літературні персонажі чи реально існуючі особистості);  імітація їх соціальних і ділових стосунків;  високий ступінь творчості учнів; домі­нуючій вид діяльності – гра.

Інформаційні проекти: збирання інформації про якийсь об'єкт, явище; ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і уза­гальнення фактів; наявність добре про­думаної структури, систематична корекція

у ході роботи над проектом. Структура такого проек­ту: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з ві­домими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація. Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем.

Практично-орієнтовані проекти: результат діяль­ності учасників чітко визначено з самого початку; орієнтований на соціальні інтереси учасників (доку­мент, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду); складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них; органі­зація координаційної роботи у вигляді поетапних об­говорень та презентація одержаних результатів і мож­ливих засобів їх упровадження в практику.

 Навчально-телекомунікаційні проекти: спіль­на навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації; спільна мета дослідження певної проблеми; узгоджені методи, способи діяль­ності, спрямовані на досягнення спільного резуль­тату діяльності; завжди міжпредметні.

 
   

 

 

 

Портфоліо проекту

В проектну папку (портфоліо проекту) входить:

1) паспорт проекту;

2) плани виконання проекту та окремих його етапів (для довгострокових проектів це можуть бути тижневі чи щомісячні плани; для проекту, який виконується на протязі проектного тижня, - щоденні плани). В планах вказуються: індивідуальне завдання кожного учасника проектної групи на певний проміжок часу, задачі групи в цілому, форма виходу наступного етапу;

3) проміжні звіти групи;

4) вся зібрана інформація по темі, в том числі ксерокопії і роздруківки з Internet;

5) результати досліджень і аналізу;

6) записи всіх ідей, гіпотез і рішень;

7) звіти про проміжні збори групи, проведених дискусій, "мозкових штурмів" тощо;

8) короткий опис всіх проблем, з якими доводилося стикатися учням, і способи їх вирішення;

9) матеріали до презентації (сценарій);

10) інші робочі матеріали та чернетки групи.

В накопиченні проектної папки приймають участь всі учасники групи. Записи учнів повинні бути по можливості короткими – в формі невеликих начерків та анотацій. В день презентації проекту оформлена папка повинна бути готовою.

 

Р

Рівень знань

Репродуктивний рівень знань це знання фактів, явищ, правил, подій, дій та їх використання без істотних змін. Процеси мислення, які забезпе­чують функціонування знань на цьо­му рівні, теж мають репродуктивний характер Учні розпізнають навчальну інформацію, уміють її описати, дати «готове» визначення, використовува­ти знайомі їм прийоми мислення.

Знання, уміння й навички репро­дуктивного характеру найекономніше забезпечені інформаційними ме­тодами навчання: розповідь, пояснен­ня, виконання учнями тренувальних вправ, розв'язання задач за алгорит­мом тощо.

Конструктивний рівень знань це знання, здобуті під час комбінуван­ня, переконструювання знань першого рівня (за допомогою визначення голов­ного, порівняння, узагальнення тощо).

Мислення на цьому рівні має про­дуктивний характер. Конструктив­ного рівня досягають евристичними методами навчання: проблемне ви­кладання, викладання з логічними завданнями, евристична бесіда, вирі­шення пізнавальних завдань та вправ, які потребують істотних змін у струк­турі знань.

Творчий рівень знань це зна­ння та вміння, надбані під час само­стійної пошукової діяльності учнів. Прийоми, які забезпечують цей рі­вень знань, також є творчими: учні самі визначають тему та завдання, формують гіпотезу й план пошуку, здійснюють пошук, узагальнюють гіпотезу, перетворюючи її на рішен­ня, висновок, потім перевіряють отримані результати.

Знання творчого рівня забезпе­чують евристичні та пошукові мето­ди, які й спонукають учнів до само­стійної творчої діяльності: вивчен­ня історії рідного селища, творчої спадщини письменника-земляка... Цього рівня досягають, як правило, у старших класах, а в середніх і по­чаткових можливі тільки елементи пошуку.

 

С

Структура уроку

 (за Ю.Конаржевським)

Комбінований урок:

1.Організаційний етап.

2.Етап перевірки домашнього завдання.

3.    Етап всебічної перевірки знань.

4.Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

5.  Етап   засвоєння   нових знань.

6.      Етап закріплення  нових знань.

7.Інформування учнів про до­машнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Урок засвоєння нового мате­ріалу:

1.Організаційний етап.

2.  Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

3.     Етап всебічної перевірки знань.

4.  Етап закріплення нових знань.

5.Інформування учнів про до­машнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Урок закріплення вивченого матеріалу:

1.Організаційний етап.

2.    Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

3.    Етап всебічної перевірки знань.

4.Інформування учнів про до­машнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Урок повторення:

1.Організаційний етап.

2.Етап підготовки учнів до ак­тивного свідомого засвоєння знань.

3.Повторення.

4.Інформування учнів про до­машнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Урок систематизації та уза­гальнення вивченого матеріалу:

1.Організаційний етап.

2.Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

3.Етап узагальнення і систем­ного вивчення.

4.Інформування учнів про до­машнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Урок перевірки та оцінки знань:

1.Організаційний етап.

2.    Етап підготовки учнів до активного свідомого засвоєння знань.

3.    Етап всебічної перевірки знань.

4.Інформування учнів про до­машнє завдання, Інструктаж щодо його виконання.

Структура уроків передусім залежить від змісту предмета, віку учнів, кількості годин на тему, мети конкретного уроку, його місця у системі уроків на цю тему.

 

Самостійна робота

з підручником на уроці

1. Знайти в тексті й прочитати від­повіді на запитання, які розкрито од­ним реченням.

2. Знайти в тексті й прочитати зв'язну відповідь на запитання вчителя.

3. Знайти в тексті й переказати своїми словами відповідь на запитан­ня вчителя чи учня.

4. Визначити головну думку час­тин тексту, виділених учителем.

5. Поділити текст на частини, ви­значити головну думку, переказати частини.

6. Скласти простий або складний план, переказати за планом своїми словами.

7. За текстом підручника скласти схему-конспект.

8.  Прокоментувати ілюстрації під­ручника.

9.   Словникова робота (знайти в тексті пояснення нових слів і понять).

10.  Вибрати матеріал за системою запитань.

11.
 Зробити порівняння (за тек­стом, за ілюстраціями).

12. Довести..., посилаючись на факти підручника.

13. Знайти в тексті:

а) причини деяких явищ;

б) зв'язок між явищами;

в) встановити наслідки.

14.  Доповнити розповідь вчителя матеріалом з підручника.

15.  Знайти помилку в запропонованих завданнях, використовуючи текст підручника.

 

Сучасний урок


Ознаки сучасного уроку:

* Моніторинг навчального процесу

* Інформаційно-комунікаційні технології

* Спрямованість на соціалізацію учнів

* Компетентнісний підхід

* Особистісно орієнтовані педагогічні технології

* Інтерактивні методики навчання

* Учитель-фасилітатор

 

Т

Типи уроків

Типологія та структура уроку (за О. Оніщуком)

Урок засвоєння нових знань:

1.Перевірка домашнього завдан­ня, актуалізація опорних знань.

2.Повідомлення теми, завдань уро­ку, мотивація навчальної діяльності.

3.Повторення та первинне усві­домлення навчального матеріалу, зв'язок із вивченим раніше.

4.Узагальнення та систематизація знань.

5.Підсумки. Домашнє завдання.

Урок  засвоєння  навичок  та вмінь:

1. Перевірка домашнього завдання, контроль і корекція опорних знань та практичного досвіду учнів.

2.Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяль­ності.

3.Вивчення нового матеріалу (вступні вправи).

4.Первинне застосування знань (вступні вправи).

5.Застосування знань у стандарт­них умовах (тренувальні вправи).

6.Творче перенесення знань та навичок у нові умови (творчі вправи).

7.Підсумок уроку.  Домашнє за­вдання.

Урок використання знань, умінь, навичок:

1.Перевірка домашнього завдан­ня, контроль і корекція опорних знань учнів.

2.Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяль­ності.

3.Осмислення змісту й послідов­ності використання практичних дій.

4.Самостійне виконання завдань під контролем учителя.

5.Узагальнення та систематизація учнями результатів роботи.

6. Звіт учнів про виконання та ре­зультати роботи.

Урок узагальнення й систематизації знань:

1.Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяль­ності.

2.Актуалізація та корекція опо­рних знань.

3.Повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ

4.Повторення, узагальнення й систематизація понять, засвоєння від­повідної системи знань.

5.Підсумки. Домашнє завдання.

Урок перевірки, оцінки й корекції знань

1.Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

2.Актуалізація опорних знань (фронтальна бесіда).

3.Перевірка знання учнями осно­вних понять (письмове опитування 8—10 хв).

Перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня  узагальнен­ня (самостійна робота на заповнення узагальнювальних таблиць).

5.Використання учнями знань у стандартних умовах (виконання вправ за зразком та відомим способом).

6.Використання знань у нових умовах (творчі завдання).

7.Перевірка, аналіз та оцінка ви­конання завдання.

8.Підсумки уроку. Домашнє за­вдання.

 

Комбінований урок

Схема комбінованого уроку (за Ю.Конаржевським та Г.Єльніковою)

Етапи уроку

Задачі уроку

1

Організаційний

Забезпечити нормальний стан уроку, налаштувати (вмотивувати) учнів на заняття.

2

Перевірка домашнього завдання

Перевірити правильність, повноту та усвідомленість виконання домашнього завдання, виявлення та виправлення недоліків.

3

Актуалізація знань, умінь

Організувати та цілеспрямувати пізнавальну діяльність учнів, підготувати їх до сприйняття нового матеріалу.

4

Засвоєння нового матеріалу

Ознайомити учнів з новим матеріалом; дати уявлення про елементи знань, які будуть вивчатися за цією темою; встановити зв'язки із раніше засвоєним матеріалом.

5

Закріплення нового матеріалу

Закріпити в пам'яті учнів знання, уміння, які необхідні їм для самостійного опанування нового матеріалу. Закріплення рівня усвідомлення нового матеріалу, глибини його розуміння.

6

Домашнє завдання ( на будь-якому етапі уроку)

Повідомлення домашнього завдання, мотивування та інструктаж щодо його виконання.

7

Підсумки уроку

Узагальнення елементів засвоєння нового матеріалу.

 

У

Успіх потрібен і вчителю

Успіх учителя й учитель­ський успіх — поняття різні, це не синоніми.

Учительський успіх — поняття професійне.

Успіх учителя — по­няття особистісне, а вже потім про­фесійне.

Учитель уміє й мусить знати свої можливості й стан.

Чи не відчуваєте ви тривожного очікування? Ви зможете відповісти на це запитання, якщо відповісте на по­дальші твердження.

  Ви з важкими почуттями йдете на роботу, а додому — з полегшен­ням, хоча раніше такого не було.

  Вам здається, що діти неохоче виконують ваші вимоги, а їхні по­смішки — іронічні.

Ви переконалися, що «важкі учні» — ледарі й не хочуть навчатися. Від них завжди можна очікувати бру­тальності.

Ви болісно реагуєте на успіхи колег.

Якщо раніше ви вислуховували скарги колег про тяжку педагогічну працю, то тепер й самі починаєте роз­мову на цю тему.

Якщо якийсь стан ви позначили знаком «+», вам притаманний синдром тривожного очікування. Спробуйте у визначених ситуаціях поводитися спо­кійно, врівноважено, доброзичливо і побачите, що ваша поведінка та психо­логічний стан змінюються на краще.

 

Ф

Форми організації навчального процесу

Форми організації навчального процесу:

     •     фронтальна;

     •     в парах;

     •     групова: міні-групи, велику групи;

 


     •     індивідуальна.

 

Каталог освітніх сайтів

 ВЧИТЕЛЯМ – ПРЕДМЕТНИКАМ

 

UROKI.NET

 

http://www.uroki.net

 

Все для вчителя: поурочне і тематичне планування, відкриті уроки, сценарії шкільних свят, методичні розробки, конспекти уроків, підручники, лабораторні, контрольні роботи і безліч інших матеріалів для вчителів - предметників, матеріали для педагогів-організаторів, шкільних психологів, завучів, класних керівників і директорів шкіл, ліцеїв, гімназій. Інформація педагогу

 

 

Математика для школи

 

http://www.formula.co.ua

 

Цікаві математичні факти, історії з життя математиків, означення, описи понять, правила, теореми, закони, властивості, формули, математичні таблиці, розв'язки задач з елементарної математики, збірки прикладів. Творчий вчитель математики

 

http://fizika.net.ua

 

Матеріали для роботи вчителів фізики: методики, новини, бібліотека для учнів та вчителів, програми, уроки фізики. Шкільна фізика

 

http://sp.bdpu.org

 

Теорія, задачі, тести, демонстрації, лабораторні роботи, методика навчання.

 

Для вчителя хімії та біології

 

Український біологічний сайт

 

http://www.biology.org.ua

 

Висвітлення сучасного стану біологічної науки та освіти в Україні. Все для учителя биологии

 

http://bio.1september.ru

 

Електронна версія газети «Біологія». Матеріали для вчителів: «Я йду на урок біології». Для вчителя хімії та біології

 

http://www.uroki.net/docxim.htm

 

Розробки уроків, календарні, тематичні, поурочні плани, розробки уроків для вчителя хімії та біології в школі.

 

Географія в школі

 

http://geosite.com.ua

Педагогічне кредо


...Така дісталася вже нам робота.

Є в ній і радість, є і турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі,

Та гріють душу дитячі очі…

 

Посередній учитель розказує.

Гарний учитель пояснює.

Видатний учитель показує.

Великий учитель надихає...

                          У.Уорд

                                         Кілька порад учителям

1.      Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя.

 Створіть у собі вчителя!
2. Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет,

цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
3. Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
4. Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
5. Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету

 всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.
6. Будьте справедливими, розумійте своїх учнів. 
7. Будьте вимогливими до себе, самокритичними,

не порушуйте педагогічну етику.
8. Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки;

навчіться переконувати.
9. Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
10. Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника,

людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
11. Ніколи не принижуйте людської гідності дитини,

будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
12. Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями

Мета створення портфоліо

Визначення динаміки значимих самоосвітніх результатів у цілому, забезпечення відслідковування індивідуального прогресу в широкому освітньому контексті, демонстрація здібностей до практичного застосування освітніх надбань, фіксування змін і зростання за певний час, забезпечення неперервності самоосвіти, персоналізація післядипломної освіти у міжкурсовий період, підвищення рівня методичної культури.

Приватні цілі створення портфоліо - прослідити еволюцію професійної педагогічної діяльності, сприяти розширенню методичного діапазону освітнього закладу


 


ДОСВІДЧЕНІ ВЧИТЕЛІ РАДЯТЬ...

 

            «Один із секретів пе­дагогічної творчості полягає в тому,

 щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи.

 Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках,

у своїх взаєминах з вихованцями,  той уже досяг половини успіху».

Василь Сухомлинський

 

Енергійний початок — запорука успіху.

Зустріч зі школою

1.            Під час першої бесіди з директором і заступником попросіть їх роз­повісти про шкільний колектив узагалі (тобто педагогічний та учнівсь­кий колективи). При цьому поцікавтесь, із досвідом кого з працівників вам як молодому вчителеві варто було б ознайомитися насамперед.

2.             Якщо в школі є методичний кабінет, то перегляд зібраних там матеріалів (а їх готують конкретні вчителі) також певною мірою допо­може вам скласти думку про того чи того педагога.

3.             Уважно огляньте навчальні кабінети, їх оформлення: зібраний і систематизований там дидактичний матеріал значною мірою відо­бражає стиль учителя.

4.             У перші місяці перебування в школі поставте собі за мету відві­дати уроки більшості вчителів. Адже кожен із них найповніше виявляє себе як особистість у безпосередній діяльності на уроці.

5.            Постійно розвивайте свою педагогічну спостережливість і допит­ливість. Придивляйтесь, як ваші колеги спілкуються з учнями під час перерв, суспільно корисної праці, прогулянок; які в них взаємини з ад­міністрацією школи, один з одним, із батьками учнів; про що і як розмо­вляють між собою вчителі у позанавчальний час тощо. Спостереження

за зовнішнім виглядом також може деякою мірою доповнити знання про особистість педагога.

6. Якщо трапиться нагода ознайомитися з помешканням вашого ко­леги, не відмовляйтесь. Стиль, культура оформлення житла, стан садиби значною мірою характеризують людину, насамперед учителя.

 

Як подолати страх перед уроком (Тези для аутотренінгу)

1.           Я ґрунтовно підготувався до заняття.

2.            Я спокійний.

Як подолати страх перед уроком (Тези для аутотренінгу)

1.           Я ґрунтовно підготувався до заняття.

2.            Я спокійний.

3.            Настрій у мене гарний, бадьорий.

4.            Я продумав усі компоненти уроку.

5.           Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

6.            Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

7.            Мені легко з учнями.

8.           Я цілком володію собою.

Поради педагогам,

 які прагнуть розвивати свої творчі здібності

Розширюйте кругозір

-Стежте за різними галузями знань і накопичуйте все, що можна використати у вашій роботі.

-Обмінюйтеся своїми думками з іншими, говоріть про свої ідеї, не приховуйте їх .

-Сміливо беріть участь у заходах, під час яких обговорюються цікаві для вас ідеї.

-Збирайте вирізки (копії) різних видань, робіть записи й регулярно їх перечитуйте.

Зберігайте активність і зацікавленість у справах

-Повністю зосереджуйте свою увагу на справі , якою ви зайняті в даний конкретний момент.

-Формулюйте висновки із власного досвіду.

-Пам’ятайте: невдачі і негативний досвід мають і позитивний результат, оскільки сприяють розвитку особистості.

Розвивайте свої здібності до вирішення проблем

-Виявляйте інтерес до всіх проблем .

-Правильний підхід до проблеми економить час , а її визначення – уже півсправи .

-Не тримайтеся лише за перший спосіб уточнення проблеми .

-Уважно прислухайтеся до думки інших людей.

-Навчіться вислуховувати різні точки зору і визнавати наявність проблеми .

-Сприймайте проблеми як виклик , як можливість для саморозвитку .

Відшліфовуйте ідеї та навчіться їх правильно подавати

-Навчіться говорити не про свої, а про наші пропозиції.

-Прагніть вносити пропозиції тоді, коли інші спроможні їх сприйняти .

-Висувайте ідеї у слушний час та у відповідній атмосфері.

 

 


Рекомендації щодо підготовки до уроку


1.   Вчитайтеся у розділ програми, який потрібно вивчити на уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

2.  Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

3.   Уявіть колектив класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів; використовуючи мистецтво педагогічного пере­втілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

4.  Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптималь- ніші для цього матеріалу і цих учнів.

5.   Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

6.     Продумайте структуру уроку і зафіксуйте все в плані-конспекті.

7.  Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

8.   Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

9.     Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»

10.  Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає не­потрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

11.    Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку

12.   Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Застосовуйте систему взаємо­перевірки.

13.    Поясніть учням мету, завдання уроку.

14.  Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити про­блеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

15.  Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправ­лять однокласники. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте їм більше писати, виконувати завдань.

16.   На уроці кожен учень має бути в полі зору, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

17.   Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте часу, намагайтеся використовувати за­соби навчання ефективно.

18. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів. Вишристовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивальнош навчання.

19.    Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бе­режливість, зібраність.

20.    Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзво­ника. Не затримуйте учнів після дзвониш. У перших-сьомих класах обов'язшво проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

21.    Пам'ятайте, кожен новий урок має бути не схожий на попередній.

 

Як підготувати сучасний урок: будова уроку

1. З чого треба почати підготовку до уроку:

·        чітко визначити і сформулювати тему;

·        визначити місце теми в учбовому курсі;

·        визначити ведучі поняття, на яких спирається даний урок, інакше кажучи, подивитися  на урок ретроспективно;

·        позначити ту частину учбового матеріалу, яка буде використананад алі, інакше кажучи, подивитися на урок через призму перспективи своєї діяльності.

2.  Визначити та чітко сформулювати для себе і окремо для учнів цільову установку уроку – навіщо він взагалі потрібен?

·        Визначити навчальні,  розвиваючі і виховуючі функції уроку.

3.  Спланувати та продумати учбовий матеріал

·        Підібрати літературу по темі. При цьому, якщо йдеться про новий теоретичний матеріал, слід намагатися, щоб до списку увійшли енциклопедичне видання, монографія (першоджерело), науково-популярне видання. Треба відібрати з доступного матеріалу тільки той, який служить рішенню поставлених задач найпростішим способом.

·        Підібрати учбові завдання, метою яких є:

·           пізнавання нового матеріалу;                    

·           відтворення;

·           застосування знань в новій ситуації;

·           застосування знань в незнайомій ситуації;

·           творчий підхід до знань.

o   Упорядкувати учбові завдання відповідно до принципу “від простого до  складного”.          

o   Скласти три набори завдань:

·           завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу;

·           завдання, сприяючі осмисленню матеріалу учнем;

·           завдання, сприяючі закріпленню матеріалу учнем.

 4.  Продумати “родзинку” уроку.

Кожний урок повинен містити щось, що викличе здивування, подив, захоплення учнів - одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть, коли все забудуть». Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий досвід, нестандартний підхід до вже відомого.

5.  Згрупувати відібраний учбовий матеріал.

Для цього подумати, в якій послідовності буде організована робота з матеріалом, як буде здійснена зміна видів діяльності учнів. Головне – це  вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового.

6.  Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого подумати:

§  що контролювати;  як контролювати;  як використовувати результати контролю.

При цьому не забувати, що чим частіше контролюється робота всіх, тим легше побачити типові помилки і утруднення, а так само показати справжній інтерес вчителя до їх роботи.

7.  Підготувити устаткування для уроку.

Скласти список необхідних учбово-наочних допоміг, приладів, тощо. Продумати вид класної дошки, щоб весь новий матеріал залишився на дошці у вигляді опорного конспекту.

8.  Продумати домашнє завдання: його змістовну частину, рекомендації для його виконання.

9.  Підготовлений таким чином урок повинен лягти в конспект. 

Оформлення конспекту уроку

Орієнтовний зразок

 

Дата: _______                       Клас: ______                        Предмет _________________

Урок №______

Тема.             

Мета.

1.      Навчальна (пізнавальна).

2.      Розвивальна.

3.      Виховна.

Обладнання.            

Тип уроку.                (Вказується тип та форма проведення)

            Урок систематизації й узагальнення вивченого матеріалу. Урок-подорож.

СТРУКТУРА УРОКУ

(відповідно до типу уроку)

 

Рекомендації МК відносно друку:

шрифт будь-який (бажано: Times New Roman), кегль: 14, інтервал: 1,5

Конструктор уроку

 

 

Етапи уроку

Методичні прийоми

Організаіційний момент

Створення сприятливої, позитивної психологічної атмосфери в класі

Перевірка домашнього завдання

«Лови помилку»

«Незакінченні речення»

«Квітка рішень»

Тести

Дитячі проекти

Актуалізація опорних знань

«Лови помилку»

«Незакінченні речення»

Наочність

Тести

«Квітка рішень»

Мотивація навчальної діяльності

«Мозковий штурм»

Наочність

Інтерактивні вправи

Кросворди, ребуси

 

Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Створення сприятливої, позитивної психологічної атмосфери в класі

Вивчення нового матеріалу

Дитячі проекти

Електронні презентації

Інтеграція (міжпредметні зв'язки)

Наочність

Фізкульт-

хвилинка

Сприйняття та осмислення набутих знань

Самостійна робота

Робота в групах

Наочність

«Встановіть відповідність»

Тести

Застосування знань і способів діяльності шляхом розв'язання пізнавальних завдань

Практична робота (самостійна)

Практична робота (робота в групах)

Дитячі проекти

Твори-мініатюри

Інструктивні картки

Деференційоване домашнє завдання

Дитячі проекти

Підручник

Електронні презентації

 

 

Підсумки уроку

Рефлексія

Бліц-опитування

«Квітка рішень»

«Лови помилку»

Кросворди, ребуси

Як підготувати сучасний урок: постановка мети уроку

        Урок - головна складова частина учбового процесу.

        Сучасний урок – це насамперед урок, на якому

вчитель вміло використовує всі сучасні технології

 для озброєння учнів глибокими й усвідомленими

знаннями, використовує індивідуально-особистісний

підхід до учнів, задіє всі можливості учня для осмисленого засвоєння знань.

Якість підготовки учнів по тій або іншій учбовій дисципліні багато в чому визначається рівнем проведення уроку, його змістовною і методичною наповненістю, його атмосферою. Для того, щоб цей рівень був достатньо високим, треба, щоб вчитель в ході підготовки уроку намагався зробити його своєрідним твором із своїм задумом, зав’язкою і розв’язкою подібно будь-якому витвору мистецтва.

 Як же побудувати такий урок?

Як зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями і уміннями, значущість яких неможливо оспорити, але щоб все, що відбувається на уроці, викликало у дітей щирий інтерес, справжню захопленість, формувало їх творчу свідомість?

 1. Початковою науковою ідеєю сучасного уроку є  єдність навчання, виховання і освіти.

2. Загальною функцією уроку є цілісне формування і розвиток особи школяра на основі розвиваючого і виховуючого навчання.

А саме:

    Озброєння глибокими і усвідомленими знаннями, використовуванням цього процесу для всестороннього розвитку особи.

    Формування міцних мотивів навчання, постійного самовдосконалення, самонавчання, самовиховання.

    Ефективна дія   уроку на розумовий розвиток учнів.

    Виховання вольових якостей, мотивів і досвіду поведінки.

    Формування етичних основ особи, орієнтованих на загальнолюдські цінності.

    Виховання культури відчуттів.

 3. Мета уроку носить триєдиний характер і складається з трьох взаємозв’язаних, взаємодіючих аспектів: пізнавального, розвиваючого і виховуючого.

Триєдина мета уроку – це наперед запрограмований вчителем результат,   який повинен бути досягнутий вчителем і учнями в кінці уроку.

Пізнавальний аспект

üУчити і навчити кожного учня самостійно здобувати знання.

üЗдійснювати виконання головних вимог до оволодіння знаннями: повноту, глибину, усвідомленість, систематичність, системність, гнучкість, оперативність, міцність.

ü Формувати навики – точні, безпомилково виконувані дії, доведені до автоматизму.

üФормувати уміння – поєднання знань і навиків, які забезпечують успішне виконання діяльності.          

Доцільно при плануванні освітньої мети уроку вказати, якого рівня якість знань, умінь і навиків що вчиться пропонується досягти на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого.

Розвиваючий аспект

Один і той же розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований для триєдиної мети декількох уроків, а іноді і для уроків цілої теми. Розвиваючий аспект складається з декількох блоків:

üРозвиток мови   

üРозвиток мислення  

üРозвиток сенсорної сфери (окомір)    

üРозвиток рухової сфери.

Виховуючий аспект

Виховуючий аспект мети повинен передбачати використовування змісту учбового матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку етичних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних і інших якостей особи школяра. Він повинен бути направлений на виховання правильного відношення   до загальнолюдських цінностей, високого почуття цивільного обов’язку.

Виховуюче навчання - це таке навчання, в процесі якого організовується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відносин учнів до різних явищ навколишнього життя

Головна задача вчителя на уроці – формування гуманних відносин на уроці



Типи уроків за дидактичною метою

  1.  

     

    Комбінований урок.
  2. Урок засвоєння нових знань учнів.
  3. Урок закріплення досліджуваного матеріалу.
  4. Урок повторення.
  5. Урок систематизації й узагальнення вивченого матеріалу.
  6. Урок перевірки й оцінювання знань.

 

Етапи уроків

              I.                  Організаційний етап

           II.                  Етап перевірки домашнього завдання

         III.                  Етап всебічної перевірки знань

        IV.                  Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань

           V.                  Етап засвоєння нових знань

        VI.                  Етап закріплення нових знань

      VII.                  Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж з його виконання

 

Структура уроку відповідно до його типу

Комбінований:                                                 І-VІІ етапи.

 

Урок засвоєння нових знань:                           І, ІV, V, VІ, VІІ етапи.

 

Урок закріплення досліджуваного матеріалу:          І, ІV, VІ, VІІ етапи  (+ІІ етап)

 

Урок повторення:                                                        І, ІV, етап повторення, VІІ етапи (+ІІ етап)

 

Урок систематизації

й узагальнення вивченого матеріалу:                         І, ІV, етап узагальнення й систематизації вивченого,  VІІ етапи.

 

Урок перевірки й оцінювання знань:              І, ІV, ІІІ, VІІ етапи.

 


Форми проведення уроків

 

Урок-гра

Урок-аукціон

Урок-казка

Урок-рольова гра

Урок-салон

Урок-сумнів

Урок-ділова гра

Урок-залік

Театралізований урок

Урок-репортаж

Бінарний урок

Інтегрований урок

Урок творчості

Урок-репортаж

Урок-формули

Урок-творчий звіт

Урок-конференція

Урок-огляд знань

Урок-композиція

Урок-прес-конференція

Інтегральний урок

Урок-мандрівка

Урок-семінар

Урок-новела

Урок-подорож

Урок-диспут

Урок-кругове тренування

Урок-екскурсія

Урок-есе

Міжпредметний урок

Урок-гра «Поле чудес»

Урок-дослідження

Урок-монолог

Урок-експедиція

Урок-дискусія

Урок-моделювання

Урок-вікторина

Урок-суд

Урок-конкурс

Урок КВК

Урок-розслідування

Урок теле-, радіопередача

Урок-брейн-ринг

Урок-консультація

Урок-співбесіда

Урок-усний журнал

Урок-спостереження

Урок-захист

Урок-молитва

Урок-діалог

Урок-відкриття

Урок-круглий стіл

Урок-захист проектів

Урок-інтерв’ю

Урок-пошук істини

Урок-бесіда

Урок-лекція

Тощо

 

 

Як підготувати сучасний урок: конспект уроку

Конспект повинен містити три основні частини:   

vформальну;   

vзмістовну;   

vаналітичну.

Формальна частина:

Клас__________Урок № __________

Тема:____________

Мета:____________

Тип уроку_________________________________

Мета: навчальна:______

розвивальна:_______

виховна:__________

Обладнання___________________________

Хід уроку

Послідовність окремих етапів уроку.

Змістовна частина

 Складається з двох частин:

1.Тексти всіх завдань, новий навчальнийматеріал, розв’язування задач, рекомендації щодо виконанню домашнього завдання.

2. Таблиця, в якій зафіксовано, що, на якому етапі уроку роблять учитель і учні. Вона може виглядати так :

Етап уроку, ціль

Що роблять

Учні                                             Вчитель

 

 

 

 

Коротко про окремі етапи уроку

                               I.      Організаційний етап (1-3хв)

Зміст:

  1. Привітання.
  2. Визначення відсутніх.
  3. Перевірка готовності учнів до уроку.
  4. Перевірка підготовленості класного приміщення до уроку.
  5. Організація уваги.

 

                            II.Етап перевірки домашнього завдання (5-7 хв)

Зміст:

  1. Виявлення факту виконання домашнього завдання всім класом.
  2. Обов’язкове з’ясування причин невиконання завдання окремими учнями
  3. та вжиття заходів щодо його обов’язкового виконання наступного дня.
  4. Визначення типових недоліків у знаннях і причин їх появи.
  5. Виправлення помилок, допущених учнями в домашній роботі.
  6. Залучення до перевірки д/з учнів-консультантів з предмета, чергових.
  7. Використання взаємодопомоги й самоконтролю учнів.

 

                         III.      Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж

із його виконання     (5-7 хв)

 

Зміст:

  1. Підведення підсумків уроку.
  2. Мотивування д/з (пробудження допитливості; прагнення до вдосконалення навичок; апелювання до почуття відповідальності тощо)
  3. Інструктаж з його виконання (використовуйте диференційовані, індивідуальні або добровільні д/з)
  4. Перевірка того, як учні зрозуміли зміст роботи та способи її виконання.

Сайт для вчителів української мови та літератури, який веде Олександра Глазова

Цей сайт відкрито в День Української Незалежності – 24 серпня 2010 року. Він – для тих, хто має цей день за найбільше свято. 
На цьому сайті не буде невольничих плачів, як і не буде дифірамбів зі штампованими епітетами. 
Свобода – не привілегія. Свобода – це обов’язок. 
Обов’язок українського словесника - виплекати вільного душею українця, який вільно володіє державною мовою Незалежного Народу. 
Цей сайт не публіцистичний. На ньому не може бути абстрактних міркувань і пафосних заяв. Він практично зорієнтований, націлений не на ідеальне, а на реальне й цілком досяжне. 
Цей сайт для вчителя, який, вийшовши після довгої наради, пам’ятає, що завтра вранці йому йти до класу. На урок він піде не з конспектом виступів із велемовними гаслами - йому потрібен конспект уроку. 
Надзавдання цього сайту – звільнити словесника від комплексу учительської меншовартості, який часто формує в нього висока, далека від практики теорія, підтримувана далекими від школи чиновниками. 
Учитель-практик візьме на цьому сайті дидактичний minimum minimorum, необхідний для того, щоб у класі відчувати себе впевнено, забувши про «не встиг» і «не було часу». 
Хтось вибудує на такому minimorumі щось оригінальне, не знане досі, новаторське і цікаве вже своєю новизною. 
Хтось проведе тристатисячний у своєму житті урок – цілком традиційний, але від того не менш корисний і потрібний учням. 
Є такий вислів: «настільна книга». Хотілося б, щоб цей сайт часто світився на моніторі вчителя державної мови. 
Сайт є одним зі складників методично-інформаційного професійно орієнтованого середовища, створюваного Інститутом післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

http://www.glazova.org.ua/

Кiлькiсть переглядiв: 305

                    Педагогічні технології

         Педагогічна технологія – один із спеціальних напрямків педагогічної науки (прикладна педагогіка), покликаний забезпечити досягнення певних завдань, підвищувати ефективність навчально-виховного рівня, гарантувати його високий рівень. Отже, організація різних видів педагогічної діяльності передбачає використання варіативних технологій на рівні творчості та майстерності. У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші технології, бо кожен автор і виконавець приносять в педагогічний процес щось своє індивідуальне.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

·         Технологія традиційного навчання

·         Технологія проблемного навчання

·         Ігрові технології навчання

·         Технологія особистісно орієнтованого навчання

·         Технологія розвивального навчання

·         Технологія колективного способу навчання

·         Технологія розвитку критичного мислення

·         Технологія програмного навчання

·         Технологія інтерактивного навчання

·         Проектна технологія

·         Технологія модульного навчання

·         Технологія колективного творчого виховання

(Використано матеріали навчального видання з серії “Золота педагогічна скарбниця” – Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій /Автор-укладач Н.П.Наволокова. -Х.: Вид. група “Основа”, 2011.)

10 методів,

що дозволяють встановити контакт і посилити успішність учня

            1.Метод встановлення контакту.

Запис в щоденник починається зі звернення по імені до учня, по імені і по батькові - до батьків учня (замість: «Шановні батьки...» або: «Заповни щоденник!»).

2. Метод позитивного  переформулювання.

Позитивне переформулювання негативної поведінки в позитивні якості.

(Замість: «Побився на перерві!» - «Ваш син вміє постояти за себе. Ми сподіваємося, що наступного разу він зробить це безпечним способом».)

3.Метод прямого запиту.

Опис того, яка поведінка учня бажана, замість опису небажаної поведінки. (Замість: «Систематично спізнюється на перший урок!» - «Петя, приходь на урок вчасно») Щоб досягти результату від іншої людини, в тому числі учня, важливо позитивно формулювати те, що хочеш від нього отримати, а не те, чого не хочеш від нього отримати.

4.Метод авансу.

Якість, яку ви хочете розвинути, посилити в учні - авансується йому.

(Замість: «Неуважно слухав на уроці» - «Олег! Ти здатний уважно слухати на уроці» або «Петя! Ти здатний приходити вчасно»

5.Методи дозволу.

Формулювання починається зі слів: «Ти можеш ....» Наприклад: Саша! Ти можеш добре вчитися!» або «Я рада, коли ти приходиш вчасно ... »

6.Метод точного опису поведінки

(Замість опису особистості учня). Конкретизація окремої ситуації замість генералізації якості або поведінки на весь майбутній час.

7.Метод порівняння учня із самим собою, з його ж результатом у минулому, замість порівняння його з іншими учнями або з необхідним стандартом

«Сьогодні ти був уважнішим, ніж учора», «На цьому тижні побився всього один раз», «Дякую за уважну роботу на 

«Сьогодні ти був уважнішим, ніж учора», «На цьому тижні побився всього один раз», «Дякую за уважну роботу на уроці»

8.Метод говорити про себе і свої почуття, замість того, щоб говорити про інших.

Звернення до своїх почуттів замість опису інших людей.

Наприклад: «Шановна Ганно Павлівно! Я стурбований оцінками Вашого сина з фізики. Будь ласка, підійдіть з 14.00 до 17.00 для обговорення».

9. Метод хорошого побажання

«Бажаю кращої оцінки на наступному уроці!» Сподіваюся на таку ж відмінну роботу на наступному уроці (в наступному семестрі, в наступному навчальному році)!»

10. Метод аналізу і визначення мети звернення - особливо до батьків (як, навіщо, з якою метою, в якій формі)

 

 

Рекомендації педагогам щодо розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності школярів

Інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. Задля ефективного розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності ліцеїстів, педагогам рекомендується:
• підвищувати власний рівень інформаційно-комунікаційної компетентності, навички володіння сучасними інформаційними технологіями;
• спонукати ліцеїстів до грамотного безпечного пошуку необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
• сприяти використанню ліцеїстами засобів інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
• розвивати в учнів навички планування, організації індивідуальної і колективної діяльності в інформаційному середовищі;
• розвивати в ліцеїстів логічне та абстрактне мислення як засіб планування, організації діяльності.
• формувати в учнів уявлення про важливу роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, про основні види засобів масової інформації та взаємодію людини з такими засобами;
• формувати в ліцеїстів морально-етичні норми роботи з інформаційними даними;
• розвивати уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості.

Рекомендації для педагогів стосовно формування та розвитку власної психологічної культури, з метою забезпечення особистісно орієнтованої освіти

Щоб підвищувати рівень власної психологічної культури, педагогу необхідно враховувати ряд положень, зокрема:
1) поповнювати обсяг знань з психології, розвивати вміння використовувати ці знання у роботі з учнями, формувати здатність бачити за поведінкою дитини її душевний стан, рівень розвитку пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, рис характеру;
 
2) вдосконалювати вміння орієнтуватися в педагогічних ситуаціях, оцінювати їх, вибирати відповідні способи спілкування з конкретною дитиною і колективом учнів, адекватно ситуації впливати на психіку школяра.
 
3) актуалізувати психологічну готовність до вчительської праці, що включає психолого-педагогічну спрямованість особистості вчителя, в основі якої лежить любов до дітей і до педагогічної діяльності, бажання навчати і виховувати, інтерес до вчительської праці, орієнтацію на соціально значимий результат;
4) розвивати любов, повагу до дітей, тобто систему гуманних почуттів як рушіїв педагогічної активності;
 
5) стимулювати орієнтацію на власний прогрес, реалізацію потенційних можливостей, прагнення до самовдосконалення;
6) кожний вчитель повинен стати новатором, знайти свої підходи до навчальної діяльності, що відповідають його особистим якостям;
7) підтримувати власне психологічне здоров’я, що включає здатність до саморегуляції, емпатії, толерантності, емоційної врівноваженості та аналітичності мислення.
Становлення психологічної культури педагога - складний і довготривалий процес, який потребує великих зусиль з боку самого вчителя, так як психологічна культура є не одиничним утворенням, а комплексною структурою, яка пронизує всі рівні та сторони особистості, зачіпає всі сфери життя і є необхідною передумовою для ефективного і досконалого виконання професійних обов'язків.


Поради молодому вчителеві і не тільки

Необхідно:

·        любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати;

·        не дискредитувати свій авторитет – він повинен бути незаперечним;

·        посміхатися, особливо працюючи зі слабкими учнями;

·        постійно стежити за своїм мовленням;

·        бути добрим, але не добреньким; вимогливим і чесним щодо всіх учнів;

·        постійно дізнаватись щось нове із книг, журналів, телебачення, Інтернету; якнайбільше розповідати учням на уроці, не  боючись, що вони не зрозуміють;

·        крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні технології, не забуваючи про досвід учителів-новаторів, ноу-хау в роботі;

·        працювати під гаслом “Класна робота в зошиті учня не повинна мати помилок”;

·        розвивати в собі важливу якість – вислуховувати учня до кінця, не підказуючи, не підводячи учня до правильної відповіді підказками;

·        не давати учням контрольних робіт, знаючи, що половина класу не впорається;

·        не демонструвати свою любов до окремих учнів;

·        пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося;

·        нічого не забувати, щоб діти не могли сказати: “А Марія Іванівна забула”;

·        у жодному разі не висловлюватися про колег погано, не критикувати їх у присутності учнів;

·        співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скаржитися їм принагідно на їх дітей;

·        одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм;

·        намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки вчитель ставить самому собі за невміння навчити;

·        не боятися брати участь у різноманітних конкурсах;

·        знати, чого вчити та як найкраще вчити;

·        завжди відстоювати своїх дітей, а не сварити їх привселюдно – це ваші діти, а ви – їхня шкільна мама;

·        ніколи не дозволяти дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити батьків при дітях;

·        пам’ятати, що кожний з учнів – це унікальна й неповторна особистість;

·        не забувати, що учень – не “чистий аркуш паперу”, а особистість, яка має власний життєвий досвід, свої погляди й особистий досвід у вигляді емоцій, почуттів, переживань.

Слід навчитися:

·         - варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його;

·         - обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці, а для цього потрібно відмінно знати методики викладання предмета;

·         - розв’язувати будь-яку складну ситуацію;

·         - на уроці працювати зі слабкими й сильними учнями;

·         - працювати над мовленнєвими помилками учнів не тільки на уроці, але й поза ним;

·         - детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів не тільки на уроці, але й поза ним;

·         - детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів на головному, тобто на тому, чого ви повинні навчити їх;

·         - використовувати картки там, де вони доречні, а не під час фронтальної роботи із класом, де можуть і повинні брати усі учні;

·         - берегти час на уроці;

·         - організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: “Як швидко минув урок!”

Важливі моменти для виконання на “автоматі”

·         - Починати урок завжди вчасно.

·         - Завжди бути готовим до уроку.

·         - Приходити до класу хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів та ін.

·         - Обов’язково записувати на дошці тему уроку й домашнє завдання; стежити, щоб усі учні записали домашнє завдання до щоденників.

·         - Розподіляти увагу в такий спосіб, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, запитуючи учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось особисте.

·         - Не зневажати записами на дошці, навіть нескладними кресленнями, малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки до зошита

Самоосвіта

·         - Не боятися вчитися у своїх колег, в учнів, на семінарах і курсах, із книжок та журналів.

·         - Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи кепські. У такий спосіб, можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.

 

Підготовка до уроку

·         - Готуватися до кожного уроку творчо, придумуючи щоразу щось цікаве.

·         - Докладно розробити конспект одного або декількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних уроків за формою, методами, насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.

·         - Готуючись до уроку, краще розв’язувати всі завдання на окремих картках; причому завдання з одного підручника – на картках одного кольору, з посібника – на картках іншого кольору. У такий спосіб створюється корисна картотека – розв’язник.

·         - Обов’язково передплачувати методичні журнали й газети, вести картотеку статей.

·         - Готуючись до кожного уроку, визначити мінімальну добірку основних запитань, понять і тримати їх у полі зору учнів протягом усього уроку. Аналогічно в кожній темі визначити основні поняття, багаторазово їх повторювати впродовж усієї теми.

·         - Застосовувати на уроках принцип “Нехай ті, хто знають, розкажуть тим, хто не знають”.

·         - Робочий кабінет повинен бути естетично оформлений, але не в яскраві кольори. У кабінеті вчитель повинен усе мати попідруч, щоб не займатися пошуком перед уроками або під час їх проведення. Це значно полегшує учителеві роботу з учнями

УЧИТЕЛЮВАННЯ ЯК СТИЛЬ ЖИТТЯ

- Переступаючи шкільний поріг, пам’ятай: ти обрав не професію, а спосіб життя.
 -  Отримуючи нові знання, знайди їм місце у професійній діяльності.
 - Не створюй із себе, як із професіонала, чиюсь копію, пам’ятай: ти – індивідуальність.
 -  Пам’ятай, що творчість, яку ти обрав, потребує постійного руху й розвитку.
 -  Не соромся ставити запитання колегам, а якщо не отримав повної відповіді – звернись до класиків.
 - Якщо ти знаєш та вмієш те, чого не вміють твої колеги, – поділись своїми знаннями.
 -  Не бійся відстоювати свою думку, однак спочатку з’ясуй для себе, чи дійсно вона правильна.
 -  Пам’ятай: неможливо розмежувати процеси навчання та виховання.
 -  Ти – творча особистість, яка повинна з кожного зернятка таланту виростити квітку індивідуальності.
 - Ніхто й ніколи не вирішуватиме за тебе.
 - Відповідальність за прийняття рішення як в оцінюванні навчальних досягнень учнів, так і в оцінюванні їх учинків, -це повністю твоя відповідальність.

АЛГОРИТМ ДІЙ УЧИТЕЛЯ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО УРОКУ

Урахування особливостей учнів класу:

 -  успішність (сильний, слабкий, неоднорідний, пасивний);
 - ставлення учнів до предмета;
 - темп роботи;
 - сформованість навчальних умінь;
 - загальна підготовленість учнів;
 - ставлення до різних видів навчальної діяльності;
 - ставлення до різних форм навчальної роботи, у тому числі нестандартних;
 - загальна дисципліна учнів.

Урахування власних індивідуальних особливостей учителя:

 -  тип нервової системи;
 - комунікативність;
 - емоційність під час організації навчальної діяльності учнів;
 -  управління сприйняттям нового навчального матеріалу учнями;
 -  уміння подолати поганий настрій, погане самопочуття;
 - упевненість у своїх знаннях, уміннях;
 - наявність умінь імпровізації;
 - уміння використовувати різні засоби навчання, у тому числі технічні й електронні.

ПРАВИЛА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІШНІСТЬ УРОКУ

Загальні

 - Визначити місце уроку в темі, а теми – у річному курсі, з’ясувати загальне завдання уроку.
 -  Дібрати три види книг, що стосуються теми уроку: наукові, науково-популярні та методичні. Ознайомитися з їх змістом.
 - Переглянути навчальну програму, перечитати пояснювальну записку, з’ясувати, що вимагається від учителя згідно з програмою до цього уроку.
 - Відновити в пам’яті матеріал підручника, дібрати опорні знання, уміння й навички.
 - Конкретизувати завдання уроку, визначити провідне завдання, сформулювати й зафіксувати його в плані.
 - З’ясувати головну ідею уроку. Визначити, що повинен зрозуміти, запам’ятати учень на уроці, знати й уміти після уроку.
 - Позначити, який саме навчальний матеріал повідомити учням, у якому обсязі, якими порціями, які навести цікаві факти, що підтверджують провідну ідею.
 -  Дібрати зміст уроку відповідно до його завдання, обміркувати методи ведення уроку, обрати найефективніші способи вивчення нового матеріалу, а також формування нових знань, умінь і навичок.
 -  Записати хід уроку, що передбачається в плані уроку, та представити його собі як цілісне явище, як процес, що сприяє здійсненню задуманого уроку.

Поодинокі

? Бути зібраним, чітко та зрозуміло ставити завдання перед учнями, послідовно вести їх до наміченої мети.
? Бути доброзичливим, не ображати учнів, не обурюватися їх незнанням або нерозумінням. Пам’ятати, що якщо більшість учнів чогось не знають, не розуміють, то помилку потрібно шукати в способах організації їх діяльності.
? Не перебивати учня, дати йому договорити. Нечітка відповідь може бути наслідком незрозуміло поставленого запитання.
? Завдання й інструктаж до них повинні даватися чітко, стисло, з обов’язковим з’ясуванням, наскільки зрозумілі учням вимоги.
? Пильно стежити за відгуками учнів на розповідь, завдання, вимогу. Зниження уваги – сигнали про необхідність змінити темп, повторити викладене або використати на уроці додатковий матеріал.
? Пам’ятати, що показником уваги можуть бути активне слухання,зосередженість на завданні.
? Заощаджувати час, вчасно починати урок, завершувати його, коли лунає дзвінок, не допускати довгих сентенцій, “пророблень” окремих учнів.
? Обов’язково реалізувати висунені до учнів вимоги. Жодна вимога на уроці не повинна лишитися лише задекларованою.
? Темп уроку підтримувати інтенсивним, але посильним для більшості школярів.
? Стимулювати запитання учнів, підтримувати ініціативу, схвалювати їх поінформованість.

ОПТИМІЗАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ З УЧНЯМИ

? Поява в класі – бадьора, впевнена, енергійна.
? Загальне почуття в початковий період спілкування – бадьоре, упевнене.
? Наявність комунікативного настрою: яскраво виражена готовність до спілкування.
? Енергійний прояв комунікативної ініціативи, емоційна налаштованість на діяльність, прагнення передати цей стан класу.
? Створення на уроці необхідного емоційного налаштування.
? Органічне управління власним самопочуттям під час уроку й спілкування з дітьми (рівний емоційний стан, здатність до управління самопочуттям, незважаючи на складні обставини, зміни настрою).
? Продуктивність спілкування.
? Управління спілкуванням: оперативність, гнучкість, відчуття власного стилю спілкування, уміння організовувати єдність спілкування й методу впливів.
? Мовлення (яскраве, образне, емоційно насичене, висококультурне).
? Міміка (енергійна, яскрава, педагогічно доцільна).
? Пантоміміка (виразна, адекватна до жестикуляції, пластична образність, емоційна насиченість жестів).

ПОРАДИ ПРО ВСЕ

? Постійно пам’ятай про те, що учень, який сидить у класі перед тобою, – особистість, яку ти повинен навчати.
? Визнач для себе кілька важливих моментів, а потім неухильно їх виконуй:
- починай урок завжди вчасно;
- завжди будь готовим до уроку, чого б це тобі не коштувало;
- приходь у клас хоча б за 15 хвилин до дзвінка, щоб устигнути перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів; зробити записи в журналі; відповісти на можливі запитання учнів; самому щось сказати та ін.;
- обов’язково записуй на дошці тему уроку й домашнє завдання, простеж, щоб усі учні записали його в щоденники.
? Учися розподіляти увагу, щоб на будь-якому етапі уроку утримувати в полі зору весь клас, устигнути запитати учня, якщо він відволікається або розмірковує про своє.
? Не зневажай записами на дошці, навіть простенькими кресленнями, малюнками, тому що учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки в зошит.
? У будь-який спосіб домагайся уваги учнів на уроці:
- цікавим поясненням, досвідом, запитанням (працює мимовільна увага);
- коментуванням розв’язування завдання з місця, без запису на дошці;
- уміло застосовуй на уроці слово “Увага!”, але не зловживай ним.
Учням потрібно обов’язково спочатку сказати, яку важливу роль на уроці відіграє це слово: якщо вчитель вимовив: “Увага!” – отже, учень повинен зосередити увагу на вчителеві, чим би він не займався до цього.
? Не бійся вчитися у своїх колег та учнів, не семінарах та курсах, за книгами і журналами Не жалій себе!
? Відвідуй уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи найгірші. Ти знайдеш відповіді на багато питань, що турбують тебе.
? Візьми собі за правило: до підготовки кожного уроку ставитися творчо, вносити в кожний родзинку. Не так уже це й важко, варто тільки виявити бажання. Психологічні дослідження свідчать, що причаровувати серця можуть тількі ті вчителі, які працюють творчо й із захопленням. Творчість учителя повинна бути постійною, щоденною, невичерпною. І це не подвиг, а норма педагогічної праці.
? Докладно розроби конспекти одного або кількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних: формою уроку, методами, насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.
? Не жалкуй часу на написання гарного докладного конспекту уроку: у майбутньому заощадиш багато часу.
? Працюючи над конспектом, використай свої позначення. Наприклад, червоним кольором записуй тему уроку, питання до учнів; зеленим – записи за дослідами і демонстраціями; умовними позначками – те, що необхідно продиктувати учням, що зафіксувати на дошці, та ін.
? Запам’ятай: “Обіцяв – зроби!”
? Готуючись до уроку, краще розв’язувати завдання на окремих картках, причому завдання з одного задачника – на картках одного кольору, з підручника – на картках інших кольорів (різнокольорові картки виготуй із обкладинок старих зошитів). Так створиться гарна картотека – розв’язник. Це дуже зручно.
? Обов’язково виписуй методичні журнали й газети, і відразу почни вести картотеку статей.
? Готуючись до кожного уроку, визнач мінімальний набір найголовніших запитань і понять, тримай їх у полі зору учнів весь урок. Аналогічно в кожній темі визнач основні поняття й багаторазово їх повторюй протягом усієї теми.
? Використай на уроках принцип Ходжі Насреддіна: “Нехай ті, які знають, розкажуть тим, які не знають”.

ЯК НАВЧИТИСЯ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

? Не бійся дітей, адже вони бояться тебе більше.
? Не бреши своїи учням, діти обману не прощають.
? Не будь лицеміром, цю рису характеру учні відразу відчувають.
? Слухай кожну дитину всім серцем.
? Співпереживай дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і твої, тільки пропорційно віку.
? Не чіпляйся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, у тому числі й дитина, недосконала, і не потрібно в її висловлюваннях шукати “вражих підступів”.
? Виконуй сам усе те, чого вимагаєш від дітей:

- якщо ти просиш дітей не спізнюватися, зустрічай їх на порозі школи;
- якщо ти просиш учнів не спізнюватися на урок, починай організаційний момент із дзвінком;
- якщо ти вимагаєш регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряй їх.

? Завжди чітко працюй із документацією – це допоможе уникнути конфліктів з адміністрацією школи.
? Не бійся розмовляти з батьками учнів, говори їм як про досягнення своїх вихованців, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюй свою позицію, якщо впевнений у своїй правоті.
? Навчися прощати і своїм колегам, і, звісно ж, учням, не носи образу в собі.
? Завжди входи до класу у доброму гуморі. Спробуй позбутися образ і роздратування, що ти отримав на попередньому уроці.
? Культивуй у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.
? Використовуй позитивне оцінювання: помічай у дитині позитивні якості, звертай увагу на найменші зміни на краще.
? Став перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її можливості.
? Будь послідовним і систематичним у своїх вимогах.
? Оцінюй дії, а не особистість.
? Порівнюй учня, його успіхи тільки із самим собою, а не з іншими.
? Критикуючи, давай можливість реабілітуватися: демонструй варіанти бажаної поведінки.
? Критикуючи, не згадуй попередніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).
? Пам’ятай: карати – не означає сварити (утримуйся від негативних емоцій).
? Умій визнавати свої помилки перед дитиною, не згладжуючи провину потураннями й поступками.

ЯК ДОСЯГТИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

Правила для вчителя
1. Перед уроком – відкрита доброзичлива “хвилина спілкування”, що надає позитивних емоцій.
2. Починати урок тільки тоді, коли клас готовий до нього (на парті – зошит, підручник, щоденник, пенал та ін.)
3. Завжди бути готовим до уроку, мати про запас додаткові завдання для тих, хто не любить працювати.
4. Для того щоб можна було управляти класом, необхідно захопити дітей уроком, зацікавити їх. Доречно також використати додатковий матеріал (цікаві вирізки з газет, ілюстрації та ін.). При цьому діти повинні чітко дотримуватися вимог, які вчитель висуває на уроці.
5. “Гальорка” має перебувати під пильним наглядом. Необхідно на всіх етапах уроку знайти хвилину, щоб переконатися, що учні тебе слухають, отже, тричі можна оцінити роботу на уроці. І якщо це буде відпрацьовано на практиці, “гальорка” зрозуміє: у цього вчителя – краще слухати!
6. Отже, в класі буде дисципліна, якщо там виконуються деякі правила.
Правила для учнів
Правило тиші: коли вчитель говорить, то усі мовчать.
? Правило поваги: не переривай розповідь учителя. Привчись ставити питання або коментувати щось після пояснення. Для цього запиши питання на аркуші, передай учителеві або підведи руку.
Правило піднятої руки: учитель запитує тільки того, хто піднімає руку, а не того, хто вигукує відповідь із місця. Виявляй повагу до роботи однокласників, не збивай і не перебивай їх відповіді; май терпіння до чужих талантів.
Лічу до п’яти. Якщо завершується контрольна або самостійна робота, щоб швидко й без утрат для нервової системи вчителя зібрати роботи, учитель вимовляє чарівну фразу: “Лічу до п’яти, усі зошити повинні опинитися на першій парті”.
Правило двох хвилин. Можна, звісно, уявити собі зовсім фантастичну ситуацію, що учні ідеально дотримуються правил, що встановлені на уроці. Але є діти, яким зазвичай важко всидіти на місці впродовж 45 хвилин у ролі ідеально розумної слухняної ляльки. Їм хочеться потягнутися, розім’ятися , зробити ковток води, щось терміново повідомити приятелеві. Як повестися в даній ситуації? Домовтеся, що якщо в учителя не виникає зауважень (принципових) під час уроку до класу, то ти, як учитель подаруєш їм 2 хвилини вільного часу, які вони можуть використати як завгодно – підвестися, походити, поговорити, але тільки впродовж 2 хвилин.

ЯК ПРАВИЛЬНО ОРГАНІЗУВАТИ УРОК, ПІДТРИМАТИ ДИСЦИПЛІНУ ТА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ УЧНІВ

? Приходь у кабінет трохи раніше дзвінка. Переконайся, чи все готово до уроку, чи чиста дошка, чи підготовлені технічні засоби навчання (комп’ютер, мультимедійна дошка), наочні посібники. Заходь у клас останнім. Привчи учнів до того, щоб вони вітали тебе організовано. Оглянь клас, обов’язково – недисциплінованих. Намагайся продемонструвати учням красу і привабливість організованого початку уроку, але прагни до того, щоб на це щоразу витрачалося все менше і менше часу.
? Не гай марно час на пошуки сторінок свого предмета в класному журналі: її можна приготувати на перерві.
? Починай урок енергійно. Не став учням запитання: “Хто не виконав домашнього завдання?” Це привчає до думки, ніби невиконання завдань для вчителя – справа неминуча. Необхідно проводити урок так, щоб кожен учень постійно був зайнятий справою. Пам’ятай: паузи, повільність, байдикування – знищувачі дисципліни.
? Захоплюй учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовим напруженням.
? Контролюй темп уроку, допомагай слабким повірити в свої сили. Тримай у полі зору весь клас. Особливо стеж за тими, у кого увага нестійка, хто відволікається. Запобігай спробам порушити робочий порядок.
? Звертайся з проханням і запитаннями дещо частіше до тих учнів, які можуть зайнятися на уроці сторонньою справою.
? Мотивуючи оцінки знань учнів, додай своїм словам ділового і зацікавленого характеру.
? Зверни увагу учня на те, над чим йому слід попрацювати, щоб заслужити на вищу оцінку.
? Завершуй урок спільною оцінкою роботи класу та окремих учнів. Хай учнів відчують задоволення від результатів своєї праці. Намагайся відзначити позитивне в роботі недисциплінованих школярів, але не роби це дуже часто і за їх незначні зусилля.
? Завершуй урок із дзвінком.
? Нагадай учням про обов’язки чергового.
? Стримуйся від зайвих зауважень.
? Організовуючи учнів, намагайся обходитися без допомоги інших.
Пам’ятай: налагодження дисципліни за допомогою чужого авторитету не принесе тобі користі, а швидше зашкодить. Краще звернися за підтримкою до класу.

БЕЗЛІЧ СПОСОБІВ СКАЗАТИ УЧНЕВІ: “ДУЖЕ ДОБРЕ!”

·         ? Ти зараз на правильному шляху.

·         ? Пречудово!

·         ? У тебе це вийшло!

·         ? Правильно!

·         ? Це добре!

·         ? Супер!

·         ? Я пишаюся тим, як ти працював.

·         ? Ти робиш це дуже добре.

·         ? Це значно краще.

·         ? Гарна робота!

·         ? Я щасливий бачити цю роботу.

·         ? Ти робиш гарну роботу.

·         ? Ти близький до істини!

·         ? Мої вітання!

·         ? Це те що треба!

·         ? Я знав, що ти зможеш це зробити.

·         ? Зараз ти це зрозумів.

·         ? Нарешті! Ти швидко вчишся.

·         ? Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.

·         ? Я б не зумів зробити краще.

·         ? Це правильний шлях.

·         ? День у день у тебе виходить краще.

·         ? Це спосіб!

·         ? Ти нічого не прогаяв!

·         ? Так тримати!

·         ? Надзвичайно!

·         ? Чудово!

·         ? Це найкраще!

·         ? Остаточно!

·         ? Сенсаційно!

·         ? Тепер нічого тебе не зупинить

·         ? Це була першокласна робота. Чудово!

·         ? Ще краще!

·         ? Твій мозок попрацював на славу.

·         ? Відмінно!

·         ? Це видатний винахід.

·         ? Фантастика!

·         ? Здорово!

·         ? Ти робиш це красиво!

·         ? Як ти багато зробив! Розумник!

·         ? Ти дійсно це поліпшив.

·         ? Прегарно!

·         ? Вітаю!

·         ? Ти правий!

·         ? Тримати так!

·         ? Ти зробив це вчасно.

·         Мені подобається хід твоїх думок.

·         ? Я пишаюся тобою.

·         ? Дуже приємно вчити таких розумних дітей.

·         ? Велика тобі подяка.

·         ? Я не бачив нічого кращого за це.

·         ? Твоя робота принесла мені багато радості.

·         ? Молодчина!

·         ? Ол-райт – повний порядок!

·         ? Серйозний прорив!

·         ? Ось цього я ще не бачив.

·         ? Ти неперевершений Сьогодні.

·         ? Це вже успіх!

·         ? Це твоя перемога.

·         ? Тепер ти відчуваєш свої можливості.

·         ? Ти справжній майстер.

·         ? Щиро радий за тебе.

·         ? Не можу передати свого захоплення.

·         ? Грандіозно!

·         ? Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

·         ? Ти досягнеш успіху!

? Добре було б над дошкою повісити невеликий плакат із висловом: “В одних людей вигляд прірви викликає розпач, а в інших – думку про міст”. Якщо учень говорить учителеві, що не може впоратися із виконанням завдання, учитель має право запитати його, що той зробив для того, щоб у нього вийшло.
? Для формування інтересу до предмета доцільно застосовувати деякі прості й ефективні прийоми. Наприклад, написати тему уроку у вигляді анаграми (слова, де літери міняються місцями) або речення із переставлених слів.
? Можна запропонувати учням речення на конкретну тему уроку із безглуздими словосполученнями (значеннєвими помилками) і попросити їх висловити свою думку, наприклад: “Більша половина класу виїхала на екскурсію”, “Сонце позолотило верхівки дерев”, “Який у вас завтра найперший урок?” (Словосполучення на дошці підкреслювати не слід, щоб діти відразу не здогадалися.)
? Добре було б запропонувати учням кілька понять на вивчену тему із пропущеними літерами й попросити вставити літери, наприклад поняття на тему “Рівняння: р … … н … н … я (рівняння), ч … с … … в … … к (числівник) та ін.
? Можна ввести в класі цікаву традицію: просити учнів після викладання якогось матеріалу ставити вчителеві по одному доречному питанню на цю тему (обов’язково похвалити кожного учня хоча б за прояв творчої ініціативи).
? Як на початку уроку, так і протягом уроку можна ставити учням такі запитання, що придумуються “на ходу”, наприклад: “Що трапилося б, якби щільність повітря…?”, “Яка частина мови може бути…?”, “Яка геометрична фігура може мати…?”, “Яка фізична величина може володіти…?”, “Який літературний герой був …?”, “Яка історична подія ознаменувалася…?”, “Яка речовина може бути…?”, “Що може бути рожевим, легким, холодним?” і багато інших подібних питань.

ПАМ’ЯТКА У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

? Конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної педагогічної підготовки вчителів.
? Будь-які негуманні дії вчителя викликають протидію.
? Якщо учень кинув виклик учителеві, отже має всі підстави.
? Кожна конфліктна ситуація – гострий сигнал про неблагополуччя у розвитку дитини або цілого колективу.
? Доречніше проаналізувати перші симптоми неблагополуччя, ніж розпочати це після серйозних проявів конфлікту.
? Позитивні знахідки в роботі найчастіше забуваються, промахи пам’ятаються тривалий час, іноді все життя.


1. Діти повинні вчити уроки самі. Ті, кому не дали шансу в першому класі, не почнуть раптом робити все самі у п'ятому. Від того, що дитина перепише сто чернеток, від того, що мама зірве голос від крику - діти не будуть знати предмет краще. Людина у стресі - не здатна вчитись. Психіка Вашої дитини всього лиш зафіксує, що домашні завдання - це "караул". Дитина захищатиметься в спосіб "нічого не чую". Або почне "видавати" психосоматичні хвороби.

2. Домашні завдання не можуть вбити Ваші стосунки з дитиною. Школа пройде, а Ваші стосунки залишаться на все життя.

3. Не біжіть до репетиторів з перших днів. Ну хоч спробуйте дати дитині шанс.

4. За домашні завдання, як і за навчання, можна мотивувати емоціями, наприклад, поїздкою в кінці чверті. Але не можна мотивувати грішми, потім з цього неможливо буде вибратись.

5. Не карайте за оцінки. Карайте за брехню. За те, що дитина приховала від Вас інформацію про оцінки. Це значно важливіше.

 
  

 

 

 

Чотири заповіді мудрого вихователя

 

Дитину потрібно не просто любити (цього мало!). Її потрібно поважати і бачити в ній особистість!

Не забувайте також про те, що виховання – процес «довготривалий», а значить, і миттєвих результатів чекати не доводиться. Якщо малюк із якихось причин не виправдовує ваших очікувань, не гарячкуйте. Спокійно подумайте про те, що ви можете зробити для того, щоб ситуація з часом змінилася.

 

1. Не намагайтеся зробити з дитини самого себе.

 

Так не буває, щоб людина однаково добре все знала і уміла. Навіть найдоросліші й мудріші на це не здібні. Ніколи не говоріть фраз, наприклад: «Ось Маша в чотири роки вже читає, а ти?!» або «Я у твої роки на турнику 20 разів підтягувався, а ти матрац – тюфяком». Зате ваш Вася склеює паперові кораблики, «перший» у математиці і так далі. Думаю, знайдеться хоч одна справа, з якою він справляється краще за інших.  Похваліть його за те, що він знає і вміє, і ніколи не лайте за те, що уміють інші!

 

2. Ніколи не порівнюйте вголос дитину з іншими дітьми.

 

Сприймайте розповідь про успіхи чужих дітей як просто інформацію. Адже вас самих повідомлення про те, що президент Уганди (ваш ровесник, між іншим) нагороджений черговим орденом, не переповнює соромом і образою? Якщо розмова про те, що «Мишко з другого під’їзду класно грає на скрипці», відбувається в присутності вашої дитини, а вам у відповідь нахвалятися нічим – краще вже що-небудь скажіть. Наприклад: «А мій Петько плюватися далі всіх вміє». І хай всі дивляться на вас круглими очима. Важливо, щоб Петько знав: ви любите його таким, який він є!

3. Перестаньте шантажувати.

 

Назавжди виключіть зі свого словника такі фрази: «От я старалася, а ти…», «Я тут лежу, хворію, а ти…», «Я тебе ростила, а ти…» і тому подібне. Це, громадяни-батьки, на мові кримінального кодексу називається «шантаж». Найнечесніша зі всіх спроб засудити. І найнеефективніша. Знаєте, що відповідають на подібні фрази 99 відсотків дітей? «А я тебе народжувати мене не просив!»

 

4. Уникайте свідків.

 

Якщо дійсно виникає ситуація, що вводить вас у фарбу (малюк нагрубив старшому, влаштував істерику в магазині), потрібно твердо і рішуче відвести його з місця події. Відчуття власної гідності властиве не лише дорослим – тому дуже важливо, щоб розмова відбулася без свідків. Після цього спокійно поясніть, чому так робити не можна – це необхідно. Ось тут призвати малюка до сорому цілком доречно. Адже на певному етапі життя ця емоція грає важливу і корисну роль гальма, яке не дозволяє здійснювати погані вчинки.

Головне – не забувати, що у всього має бути своя міра.

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо ведення журналу                             

  http://www.mon.gov.ua  (Згідно Інструкції МОН від 03.06.2008  № 496)

 

     Журнали класів на одній паралелі позначаються  цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.

  Ведення журналу здійснюється  класним керівником та вчителями. Вони  несуть особисту відповідальність за  своєчасність, стан та достовірність записів. Записи проводяться чорнилами (пастою)  одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. 

        На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

        Записи в журналі ведуться державною мовою.

З іноземних мов  частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета

        Класний керівник заповнює  розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;  VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та переносить до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.

    У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці),  хв - відсутність  через хворобу), а знаменник - на кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підбивається  підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.

        Відсутність учня (учениці) на уроці позначається  літерою н.

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

        У разі проведення здвоєних  уроків (у тому числі семінарських занять)  дата і тема  кожного уроку (семінару)   записуються окремо.

        Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю  здійснюють у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

        Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою)  і його результати позначаються  цифрами від 1 до 12.  Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.

       У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).

       Учням, які за станом здоров’я  зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових  та річного балів   робиться відповідний запис : зар. (зараховано).

       У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального предмету  «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних,  семестрових  та річного балів   робиться відповідний  запис:  зв. (звільнений (а)).

       Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні  семестрових  та річного балів   робиться відповідний  запис:  вивч. (вивчав (ла)).

        При оцінюванні  кожного з  видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.

        У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

        У випадку відсутності вчителя  педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує  «заміна», прізвище,  ініціали та засвідчує запис  власним підписом.

        У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені  Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.

        Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.

 

3. Оцінювання навчальних досягнень учнів

    3.1. Загальні поняття

         Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне),  державна підсумкова атестація.

         Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.

      3.2. Виставлення оцінок до класного журналу     

          Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

          Тематична оцінка  виставляється до класного журналу в колонку з надписом  Тематична   без дати.        

          При виставленні тематичної оцінки  враховуються  всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації  при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

          Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я)  на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична  виставляється н/а (не атестований(а)).  

          Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

          Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом  І семестр, ІІ семестр. Семестрове  оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому  мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність  змісту тощо.

         Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр  виставляється  н/а (не атестований(а)).

         Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

         Скоригована семестрова оцінка  виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок  відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

         У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

         Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

         У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

         Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

         Підвищення семестрової оцінки учнями:

 -   9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

 -   10-11(12)-х класів -  не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

 -    Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без  зазначення дати  не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

       Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

        У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

        У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

        Річна оцінка коригуванню не підлягає.

          Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА  без зазначення дати.

       За бажанням випускників  навчальних закладів системи загальної середньої освіти як  державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати  зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу  у колонку з надписом ДПА.

            Учням, які не  пройшли державну  підсумкову атестацію,  у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).

        Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).

     Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.       

     Учням, які не  пройшли державну  підсумкову атестацію,  у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).

      Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).

 

 

 

Правила успіху: молодий вчитель і колеги

1.        Роби все вчасно і професійно.

2.       Завжди будь люб’язним, привітним і доброзичливим.

3.       Ніколи не говори зайвого. Думай про наслідки сказаного тобою.

4.       Пам’ятай, що успішна робота – це професіоналізм плюс порядність.

5.       Дбай про своє добре ім’я – це найвища цінність сучасного вчителя.

6.       Думай про інших, а не лише про себе.

7.        Турбуйся про своїх колег, учнів – вони створюють твій імідж.

8.       Дбай про свій зовнішній вигляд. Пам’ятай: привабливий зовнішній вигляд – запорука позитивного іміджу.

9.       Говори і пиши гарною мовою. Твої мова й мовлення – ознаки інтелекту.

10. Пам’ятай, що впевненість у собі не повинна заважати скромності.

Правила успіху: молодий вчитель і учні

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця.

2.      Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні стосунки з ними.  Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими якоюсь мірою відстоює свою незалежність.

3.      Частіше усміхайся. Пам’ятай: твоя усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч  з дітьми тобі приємна, усмішка створює загальний позитивний настрій.

4.      Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам’ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

5.Вчися вислуховувати навіть тоді, коли учні помиляються чи в тебе обмаль часу.  Пам’ятай: кожен вихованець повинен знати, що ти його вислухаєш.

6.      Пам’ятай: основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання учнів, засвоєння ними знань, умінь та навичок, динаміку зміни успішності.

7. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку.

Пам’ятай слова В.О.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості і полягає в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому і поганому на своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху!» 

 

Правила успіху: молодий вчитель і урок

1.       Приходьте в кабінет заздалегідь до дзвінка.

2.      Переконайтесь, чи все готове до уроку.

3.      Прагніть до організованого початку уроку.

4.      Не витрачайте часу на пошуки сторінки вашого предмета в класному журналі, відмітьте її закладкою раніше, привчайте чергових залишати на столі вчителя рапорт з прізвищами відсутніх учнів.

5.      Починайте урок енергійно. Не задавайте питання про те, хто не виконав домашнє завдання. Урок ведіть так, щоб кожен учень із самого початку його і до кінця був зайнятим ділом. Захоплюйте учнів змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте “слабким” повірити в свої сили.

6.      Особливо слідкуйте за тими, у кого нестійка увага. Попереджайте відразу ж наміри порушити робочий ритм. Звертайтесь з питаннями до тих, хто може на уроці відволікатись.

7.      Мотивуйте оцінку знань, скажіть учневі, над чим йому слід попрацювати додатково. Це привчатиме до дисциплінованої праці. Учень буде звикати до того, що вказівки вчителя потрібно виконувати обов’язково.

8.     Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи класу і окремих учнів. Нехай всі відчують почуття задоволення від результатів праці. Постарайтесь помітити позитивне в роботі недисциплінованих дітей, але не робіть це занадто часто.

9.      Припиняйте урок разом із дзвінком, нагадайте черговому про його обов’язки.

10.  Утримуйтесь від зайвих зауважень.

11.   Пам’ятайте: налагодження дисципліни може бути єдиною ланкою педагогічної практики, де допомога іде на користь.

12.  Звертайтесь за допомогою до самих учнів. З порушником, якого клас не підтримує, легше справитись.

13.  Не допускайте конфліктів із цілим класом чи зі значною частиною класу, а якщо вони виникли, не затягуйте його, шукайте розумні шляхи вирішення. 

Алгоритм

організації комплексної перевірки діяльності вчителя:

 

1.      Виконання вчителем статуту школи та внутрішнього розпорядку школи.

2.      Підготовка вчителя до уроків.

3.      Виконання вчителем навчальних програм.

4.      Якість уроків, їхня розвиваюча і виховна роль.

5.      Форма контролю за якістю знань учнів.

6.      Наявність системи контролю та обліку знань.

7.      Рівень вимог до знань учнів.

8.      Використання найбільш оптимальних прийомів і методів навчання.

9.      Методи активізації діяльності учнів на уроці.

10.  Стан знань, умінь і навичок учнів. Свідомість, глибина і міцність засвоєння.

11.  Диференційований підхід в роботі з учнями.

12.  Індивідуальна робота з учнями.

13.  Доступність пояснення.

14.  Наявність прийомів, спрямованих на виховання в учнів інтересу до предмета. Система стимулювання учнів.

15.  Ерудиція вчителя.

16.  Мова вчителя.

17.  Педагогічний такт.

18.  Стиль взаємин з учнями.

19.  Дисципліна учнів на уроці.

20.  Мовний режим учнів на уроці.

21.  Спостереження за учнями, що мають низьку мотивацію до навчання, найбільшу кількість пропусків.

22.  Навчально-виховний план.

23.  Стан зошитів учнів. Співвідношення обсягів класних і домашніх завдань.

24.  Ведення класного журналу.

25.  Робота вчителя з щоденниками учнів.

26.  Робота вчителя по підвищенню рівня якості навчальних досягнень учнів.

27.  Організація позакласної роботи з предмета.

28.  Робота вчителя по зміцненню здоров'я учнів.

29.  Робота вчителя з батьками.

30.  Наявність конфліктних відносин між учнями; учнів з учителями та батьками.

31.  Діяльність вчителя з самоосвіти. Над якою проблемою працює.

32.  Стан кабінету.

33.  Професійні та ділові якості вчителя.

34.  Результативність роботи вчителя (успішність учнів і рівень вихованості учнів).

Алгоритм

організації перевірки діяльності вчителя з попередження низької успішності учнів:

1. Чи створюється атмосфера доброзичливості при опитуванні?

2. Чи дозволяється учням попередньо готуватися до відповіді біля дошки, робити записи, використовувати наочні посібники?

3. Чи дається учням план відповіді або дозволяється використовувати план, складений вдома?

4. Чи концентрується увага при опитуванні на головних питаннях?

5. Чи звертається  увага на типові помилки учнів?

6. Чи доступний темп викладу нового матеріалу для учнів з низькою мотивацією до навчання?

7. Чи використовуються засоби підтримки інтересу до теми (наочність, приклади з життя, порівняння, аналогії, ТЗН, ІКТ, пізнавальні ігри, навчальні дискусії)?

8.Чи визначає вчитель ступінь розуміння матеріалу слабкими учнями, чи стимулює питання з їхнього боку?

9. Чи закликає учнів з низькою мотивацією до навчання учнів до  бесіди при засвоєнні нового матеріалу?

10.Чи вдало підбираються вправи для самостійної роботи, чи прагне вчитель мінімальним числом вправ досягти більшого ефекту?

11.Чи надається  оперативна допомога учням з низьким рівнем навч. досягнень в ході самостійної роботи?

12. Чи привчаються  учні здійснювати самоконтроль в ході самостійної роботи?

13. Чи вчаться учні працювати в належному темпі?

14. Чи отримують учні знизькою мотивацією до навчання індивідуальні домашні завдання?

15.Чи проінструктовані учні про порядок виконання домашнього завдання і можливі труднощі?

Алгоритм

організації перевірки діяльності вчителя з диференціації та індивідуалізації освітнього процесу

1.      Чи відповідають розвиваючі завдання уроку діагностичним даним про клас і окремих учнів?

2.      Чи підготовлені індивідуальні та групові завдання, наскільки вони відповідають пізнавальним можливостям учнів?

3.      Чи сприяли самостійні завдання просування в зону найближчого розвитку?

4.      Чи проводиться робота з навчання прийомам само- і взаємоконтролю?

5.      Які форми колективної пізнавальної діяльності були використані, якою мірою вони виявилися результативними?

6.      Як організована взаємодопомога?

7.      Чи веде вчитель облік труднощів учнів у навчальній роботі?

8.      Чи диференціює  домашнє завдання?

9.      Наскільки зручний учням запропонований вчителем темп уроку?

10.  Як було організовано осмислення навчального матеріалу учнями з низьким рівнем навченості?

11.  Які прийоми і засоби використовувалися для роботи з найбільш підготовленими учнями?

Алгоритм

 організації перевірки діяльності вчителя з формування в учнів пізнавальних інтересів

1.      Чи включені в матеріал уроку цікаві факти з досліджуваної теми?

2.      Чи насичений урок матеріалом, що вимагає розумової активності?

3.      Наскільки продумана вчителем система самостійної роботи учнів на уроці?

4.      Чи змінювалося у окремих учнів ставлення до діяльності на уроці? Якщо так, то як? Наскільки вчитель стимулював ці зміни?

5.      Чи спонукає вчитель учнів до постановки пізнавальних питань?

6.      Чи проводить педагог пояснення нового матеріалу, спираючись на самостійний пошук учнів?

7.      Чи організовано спільне обговорення учнями досліджуваних питань?

8.      Чи заохочується самостійний вибір посильних завдань, додаткових рішень?

9.      Наскільки формуються в процесі уроку прийоми розумової діяльності (порівняння, аналіз, узагальнення і т.д.)?

10.  Як організовано навчання раціональним прийомам рішення розумових завдань?

11.  Чи надається своєчасна допомога окремим учням?

12.  Які форми заохочення пізнавальної активності використовує вчитель?

13.  Наскільки педагог заохочує в учнів віру в свої можливості?

Алгоритм

перевірки організації роботи на уроці

1. Встановлення контакту з учнями.

2. Володіння увагою учнів.

3. Активізація учнів.

4. Забезпечення дисципліни учнів.

5. Організація самостійної діяльності учнів.

6. Організація фронтальної роботи учнів.

7. Організація групової роботи учнів.

8. Організація диференційованої роботи учнів.

9. Організація індивідуальної роботи учнів.

10. Раціональне використання часу заняття.

 

Алгоритм

організації комплексної перевірки класного журналу

1.      Клас, дата, вчитель (класний керівник).

2.      Виконання вимог Інструкції про ведення шкільної документації.

3.      оформлення титульного листа;

4.      відповідність списку учнів алфавітному порядку;

5.      повнота загальних відомостей про учнів та їхня відповідність даним з особистих справ;

6.      повнота загальних відомостей про батьків;

7.      заповнення листка здоров'я;

8.      розподіл сторінок, відведених на предмет;

9.      запис теми, вивченої на уроці;

10.  правильність запису завдання додому;

11.  наявність відміток про відвідуванння уроків;

12.  правильність запису оцінок за семестр, рік (після запису останнього уроку);

13.  чіткість, охайність записів;

14.  Виконання державної програми та навчального плану з предметів.

15.  Відповідність записів у журналах з навчальним навантаженням педагогів по тарифікації.

16.  Систематичність виставлення поточних оцінок.

17.  Об'єктивність виставлення поточних, тематичних, семестрових, річних.

18.  Індивідуальна робота з учнями,які пропустили заняття через хворобу.

19.  Систематичність, регулярність проведення письмових робіт.

20.  Своєчасність виставлення оцінок за виконання письмових робіт.

21.  Обсяг і характер домашніх завдань. Диференційований підхід до учнів при виконанні домашньої роботи.

22.  Правильність заповнення замінених уроків.

23.  Заповнення зведеної відомості.

24.  Висновки та рекомендації.

 

Алгоритм

організації контролю за веденням журналу групи продовженого дня

1.      Дата перевірки.

2.      Група. Прізвище, ім'я, по батькові вихователя.

3.      Виконання вимог Інструкції про ведення шкільної документації, правил ведення журналу ГПД.

4.      Культура оформлення журналу, своєчасність заповнення всіх його розділів.

5.      Відповідність облікового складу групи наказом по школі (про зарахування, вибуття).

6.      Відвідування групи учнями (зазначити учнів довго або часто не відвідують групу, звірити з відвідуванням уроків з класного журналу).

7.      Відповідність режиму в групі продовженого дня вимогам  віковим особливостям школярів.

8.      Аналіз змісту проведеної в групі роботи. Виконання плану виховної роботи в ГПД.

9.      Висновки і пропозиції.

 

Алгоритм

перевірки стану охорони праці в навчальних майстернях

 

1.      Наявність інструкцій з охорони праці на робочих місцях. (Інструкції затверджуються директором школи і на засіданні профкому).

2.      Наявність журналу інструктажу учнів з охорони праці.

3.                  Наявність й укомплектованість медичної аптечки. (Аптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медичними та перев'язувальними матеріалами, які заносяться до опису, що знаходиться в аптечці. Поруч з аптечкою повинен бути написаний адресу і номер телефону найближчої лікувальної установи, а також інструкція з надання першої медичної допомоги при травмах).

4.      Розміщення обладнання у навчальних майстернях.

5.      Наявність захисних сіток для рубки металу.

6.      Дотримання норм освітленості в навчальній майстерні.

7.      Наявність і справність загального пристрою, що відключає електропостачання майстерні з робочого місця вчителя.

8.      Наявність і справність вентиляційних пристроїв.

9.      Виконання вимог виробничої санітарії.

10.  Стан верстатів.

11.  Стан інструменту.

12.  Наявність та стан первинних засобів пожежогасіння.

13.  Наявність і стан засобів індивідуального захисту. (Учні і вчитель повинні мати халати, берети, рукавиці, захисні окуляри).

14.  Наявність акта-дозволу на введення і експлуатацію обладнання в навчальних майстернях.

15.  Висновки та рекомендації.

 

Алгоритм

організації контролю стану навчальних кабінетів

 

Наявність:

·         паспорта кабінету;

·         плану розвитку кабінету;

·         картотеки наочних посібників, літератури;

·         бібліотеки по предмету, що включає книги для читання та довідкову літературу з освітньої галузі, до якої належить предмет;

·         демонстраційних карток і таблиць;

·         дидактичного та роздаткового матеріалу з усіх розділів програми з урахуванням різнорівневих вимог;

·         програм, розробок для гурткової та факультативної роботи, норм оцінок з предмету;

·         наявність шаф для зберігання навчально-методичного матеріалу;

·         збереження меблів;

·         систематизація всього обладнання;

·         наявність аптечки;

·         підтримання температурного і світлового режиму;

·         наявність журналів проходження інструктажу та інструкцій з техніки безпеки.

 

Алгоритм

організації контролю за роботою вчителя з зошитами учнів

1.      Наявність і правильність оформлення зошитів: робочих, для контрольних, практичних, лабораторних робіт;

2.      Дотримання єдиного мовного режиму;

3.      Робота над каліграфією;

4.      Система роботи над помилками;

5.      Обсяг класних і домашніх робіт;

6.      Дотримання норм оцінок;

7.      Різноманітність видів контрольних, письмових робіт;

8.      Індивідуальна робота з учнями за підсумками виконання ними письмових завдань.

Алгоритм

організації контролю за виконанням навчальних програм

1.      Відповідність календарно-тематичного планування навчальній програмі.

2.      Відповідність календарно-тематичного планування записам у класному журналі.

3.      Якість виконання теоретичної частини навчальних програм.

4.      Стан виконання практичної частини навчальної програми, рівень її здійснення. (Хімія - лабораторні та практичні роботи; фізика - лабораторні роботи; біологія - лабораторні роботи; географія-практичні роботи).

5.      Наявність у школі графіків проведення контрольних, практичних, лабораторних робіт з предметів.

6.      Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі навчання, обумовлених навчальною програмою.

7.      Стан організації повторення та забезпечення систематизації знань.

8.      Здійснення контролю адміністрацією навчального закладу  за виконанням навчальних програм.

9.      Регулювання та корекція роботи по ліквідації відставання від навчальних програм.

10.  Використання інноваційних форм організації навчального процесу.


Алгоритм проведення класно-узагальнюючого контролю

1.      Чи здійснюється єдність вимог усіх вчителів до учнів.

2.      Наскільки вдало організовано початок уроку у кожного вчителя.

3.      Чи насичений урок елементами нового, розвивального, чи здійснюється межпредметний зв'язок.

4.      Чи немає великого розриву між збагаченням учнів теоретичними знаннями і виробленням практичних умінь і навичок на уроці.

5.      Як ведеться робота на уроці зі слабкими і сильними учнями, ліквідація прогалин у знаннях учнів.

6.      Звернути увагу, чи вчасно на уроці дається домашнє завдання учням, чи робляться роз'яснення, чи не допускається  перевантаження.

7.      Перевірка щоденників, журналу, особових справ, зошитів, навчально-виховного плану.

8.      Рівень вихованості учнів.

9.      Освітній рівень учнів.

10.  Стан дисципліни учнів на уроках.

11.  Стан відвідування учнями уроків.

12.  Індивідуальна робота з учнями

13.  Психологічна атмосфера в класі.

14.  Організація позакласної роботи.

15.  Робота з батьками. Відвідування на дому.

Алгоритм

 організації самостійної роботи учнів

1.      Чи була на уроці самостійна робота?

2.      Скільки часу вона зайняла?

3.      На яких етапах була самостійна робота:

·         при перевірці домашнього завдання;

·         при підготовці до засвоєння нових знань;

·         при вивченні нового;

·         при закріпленні.

4.      На який характер діяльності учнів була розрахована самостійна робота:

·         репродуктивний;

·         частково-пошуковий;

·         дослідницький.

5.      Форми її організації:

·         колективна;

·         групова;

·         парна;

·         індивідуальна.

6.      Чи підготовлена ​ самостійна робота усіма попередніми етапами уроку?

7.      Чи ефективно підведені підсумки самостійної роботи?

8.      Яке значення самостійної роботи в досягненні дидактичної мети уроку?

Алгоритм

вивчення учнівського колективу

1.      Склад класу і його загальна характеристика:

·         пізнавальний рівень і загальний розвиток учнів, їх працездатність і успішність;

·         інтерес до суспільно-корисних справ;

·         виконання громадських доручень;

·         ідейно-політична спрямованість.

2.      Згуртованість класу:

·         чи є угруповання в класі;

·         як учні ставляться один до одного;

·         чи люблять проводити разом час, розважатися, трудитися;

·         чи дружать в класі дівчатка і хлопчики;

·         чи захищають учні членів свого колективу;

·         чи немає в класі кругової поруки;

·         чи переживають школярі удачі і невдачі класу.

3.      Організованість класу:

·         чи вміють учні самі організовуватися для виконання колективних справ;

·         чи вміють розподіляти між собою роботу;

·         чи підкоряються органам самоврядування.

·         Громадська думка класу:

·         які вчинки схвалюють або засуджують;

·         як висловлюють свою думку;

·         чи є розбіжність між тим, що говорять і тим, що роблять;

·         наявність критики і самокритики.

4.      Характер товариських зв'язків у колективі:

·         чи проявляють вимогливість до своїх друзів;

·         як у класі ставляться до відмінників;

·         як у класі відносяться до неуспішних, до товаришів з фізичними вадами.

5.      Актив класу:

·         склад активу;

·         чи користується актив авторитетом;

·         як ставляться активісти до товаришів по класу;

·         чи користуються вони повагою серед товаришів.

6.      Зв'язок класного колективу з загальношкільними:

·         як виконуються класом загальношкільні доручення;

·         як беруть участь у загальношкільних заходах.

 

Показники для характеристики якості знань

 

·         повнота і науковість знань - запас основних відомостей, уявлень і понять, правил, визначень, що відображають основи того чи іншого навчального предмета відповідно до державної програми;

·         свідомість засвоєння знань - вміння учня пояснювати факти, явища, предмети навколишнього світу на основі наукових знань, застосовувати їх у подібних ситуаціях і виробляти перенесення знань і способів діяльності на нові ситуації;

·         системність знань - міцний зв'язок нових уявлень і понять у свідомості учня з раніше набутими знаннями;

·         міцність знань - збереження в пам'яті накопиченої суми знань м способів діяльності.

 

Перевірка засвоєння знань передбачає:

 

·         перевірка знань на рівні сприйняття, осмислення і запам'ятовування, тобто відтворення тієї суми знань, яку учень отримує від учителя на уроці і при самостійній роботі з навчальними посібниками;

·         перевірку на рівні застосування знань у схожій ситуації, тобто дію за зразком;

·         перевірку на рівні застосування знань у новій ситуації, що вимагає прояви деяких елементів творчої діяльності.

 

 

 

Визначення якості та оцінки заходу

                                               

№  Основні  параметри  аналізу.  Оптимальний.  Достатній. Критичний. Неприпуст.

                                                              ( 5 )                   ( 4 )               ( 3 )               ( 2 )

1.      Постановка мети.

2.      Врахування рівня вихованості.

3.      Місце заходу в системі.

4.      Роль кл. кер.

5.      Роль органів самоврядування.

6.      Організація діяльності учнів.

7.       Місце, оформлення, ТЗН.

8.      Своєчасність початку

9.      Дозування часу.

10.  Своєчасність початку.

11.  Участь батьків.

12.  Реалізація санітарно-гігієнічних  вимог

13.  Запобігання перевтомі.

14.  Зовнішній вигляд.

15.  Дисципліна.

16.  Цілеспрямованість.

17.  Зв'язок із життям .

18.  Врахування запитань, які хвилюють.

19.  Врахування індивідуальних та вікових особливостей.

20.  Емоційна насиченість.

21.  вплив на розширення світогляду.

22.  Оптимальність вибору  форми.

23.  Пед.  майстерність класного керівника.

24.  Обмін думками.

25.  Рівень самостійності учнів.

26.  Досягнення мети.

27.  Виконання плану.

28.  Чи був захід цілісною системою.

 

 Оцінка заходу _________  необхідно розділити загальну суму балу на кількість

параметрів оцінювання – 28.


ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ТА    АНАЛІЗУ   ВИХОВНОГО    ЗАХОДУ

 

Дата                            Клас

 

1. Тема заходу

Її актуальність і вмотивованість. Відповідність  віковим особливостям, запитам та інтересам даного дитячого угрупування. Участь школярів у виборі теми.

2.      Форма проведення заходу.

Доцільність саме цієї форми. ЇЇ відповідність психофізичним особливостям школярів. Врахування в обраній формі можливостей всіх чи більшості учнів.

3.      Мета заходу.

ЇЇ чіткість, конкретність, спрямованість на підвищення рівня розвитку вихованості учнів.

    Хто проводить:

   Мета відвідування:

 

4.      Підготовка заходу.

Наявність і продуманість плану чи програми підготовки. Конкретність доручень учням, доведення до них кінцевої мети заходу, змісту організаторської діяльності в процесі підготовки, їх прав та обов’язків. Місце даного заходу в загальній системі виховної роботи.

Спрямовуюча роль класного керівника у ході підготовки заходу. Тактовна допомога учням. Роль органів самоврядування під час підготовки й проведення заходу.

Забезпечення в процесі підготовки згуртованої, злагодженої роботи колективу, формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості .

5.       Проведення заходу.

Гуманність і демократичність взаємовідносин педагогів, активу з усіма учасниками заходу.

Точність і організованість початку.

Естетичне оформлення. Підготовка учнів до активного сприйняття нової інформації. Змістовність заходу, достовірність, науковість, емоційна  насиченість фактичного матеріалу, зв’язок  з життям, опора

на  життєвий досвід учнів. Дотримання регламенту, доцільність його використання.

Учать представників громадськості, батьків у проведенні заходу, ефективність їхньої участі.

Доцільність вибору методів і методичних прийомів.

Чи оптимально обрано форму проведення заходу (бесіда, ранок, лекція, година спілкування, конференція тощо)

Роль педагога в проведенні заходу. Його  педагогічна майстерність.

Увага, зацікавленість, дисциплінованість учнів.

Наявність елементів дискусії, проблемності, відвертої розмови про хід проведення заходу. Раціональне використання наочності, ТЗН.

Спрямованість заходу на розвиток особистості. Загальнолюдських рис, на підвищення загальнокультурного рівня розвитку.

Дотримання під час заходу санітарно - гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, ТБ.

Запобігання перевтомі та врахування особливостей фізичного розвитку учнів.

Зовнішній вигляд учнів.

Дисципліна.

6.      Загальні висновки.

Досягнення мети, реалізація розвиваючих, виховних, пізнавальних можливостей заходу.

Ставлення учнів до заходу. Ступінь їх задоволення.

Що  дає виховний  захід для розвитку  учнів? Формування у них:

6        громадської позиції, власної гідності, морально-вольових якостей,

уявлень, відповідальності за свої дії;

7        естетичних  почуттів та смаків;

8        трудових навичок та шанобливого ставлення до людей праці;

9        санітарно-гігієнічних, спортивних навичок тощо.

        Що вдалося краще, що гірше? Цікаві  знахідки педагога.

 

                            Схема аналізу уроку учителя

Вчитель _________________________________________________
_____________ 20__ року           Предмет ______________________
Тема уроку —_____________________________________________
_________________________________________________________
Мета уроку —_____________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Тип уроку ________________________________________________
Основнi елементи якостi уроку ______________________________
_________________________________________________________

1. Визначення мети уроку:

• Правильнiсть
• Єднiсть навчальної i виховної мети
• Повiдомлення учням завдань уроку

2. Вiдбiр змiсту матерiалу:

• Вiдповiднiсть програмi i можливостям учнiв
• Вид навчального матерiалу (описовий, аналiтичний)
• Навчальна, розвиваюча i виховна цiннiсть
• Використання додаткового матерiалу

3. Органiзацiйна чiткiсть уроку:

• Вiдповiднiсть структури уроку його типу, поставленим цiлям та частковим завдання
• Чiтке виконання всiх структурних ланок уроку
• Рацiональна використання часу

4. Здiйснення принципiв навчання:

• Зв’язку з життям
• Свiдомостi й активностi
• Наочностi
• Систематичностi
• Доступностi
• Мiцностi (глибини знань)

5. Відбiр методiв, прийомiв, засобiв навчання та їх застосування:

• Вiдповiднiсть специфiцi предмету та методам науки завдань уроку
• Примiнення знань, умiнь на практицi
• Рiвню пiдготовленостi учнiв, активностi
• Матерiальним можливостям школи
• Доцiльностi використання ТЗН
• Органiзацiя фронтальної, групової та iндивiдуальної роботи
• Вмотивована рiзноманiтнiсть методiв i прийомiв
• Привиття учням навичок самостiйної роботи, культури праці

6. Реалiзацiя психологiчних основ навчання:

• Врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей учнiв
• Формування iнтересу до знань
• Забезпечення активної пiзнавальної дiяльностi
• Доцiльна емоцiйнiсть уроку
• Врахування психологiчних закономiрностей оволодiння знаннями, вмiннями, навичками, розвитку мислення

7. Дотримання санiтарно-гiгiєнiчних вимог:

• Попередження перевтоми учнiв
• Врахування особливостей фiзичного стану окремих учнiв
• Пiклування про санiтарно-гiгiєнiчний режим

8. Майстернiсть i особистий приклад учителя

• Рiвень володiння матерiалом
• Працездатнiсть
• Мовна культура
• Педагогiчний такт, створення атмосфери доброзичливостi i вимогливостi
• Володiння психолого-педагогiчною технiкою
• Зовнiшнiй вигляд

9. Пiдготовленiсть уроку:

• Планування
• Матерiальна забезпеченiсть обладнання, пiдготовленiсть учнiв

10. досягнення цiлей уроку:

• Таблиця визначення якостi оцiнки i уроку:
- Визначення мети уроку
- Вiдбiр змiсту матерiалу
- Органiзацiйна чiткiсть уроку
- Здiйснення принципiв навчання
- Вiдбiр методiв, прийомiв, засобiв навчання
- Реалiзацiя психологiчних основ навчання
- Дотримання санiтарно-гiгiєнiчних вимог
- Майстернiсть i особистий приклад учителя
- Пiдготовленiсть уроку
- Досягнення цiлей уроку
Всього одиниць:

Оцiнка уроку_________________________________________________
Рекомендацiї_________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________

                        Психолого-педагогічний аналіз уроку


        У внутрішньошкільному контролі важливу роль відіграє відвідування уроків керівниками шкіл, їх цілеспрямований аналіз, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів, проведення відкритих уроків і взаємовідвідування уроків.
        Відвідування уроків планується на тиждень, виходячи із загальних задач, намічених у річному плані роботи школи. У плані відвідування відзначаються класи, предмети, зміст і мета відвідування. Мета відвідування може бути загальною, спрямованою на підвищення ефективності навчального процесу всієї школи. Мета відвідування може бути і більш приватною, наприклад, вивчення системи роботи окремих учителів і способів рішення ними окремих педагогічних задач на уроках. Якщо у школі є молоді чи нові вчителі, керівники шкіл планують ознайомлення з їхнім стилем і системою роботи та надання їм методичної допомоги. Уроки досвідчених учителів керівники шкіл відвідують, щоб виявити й узагальнити передовий педагогічний досвід.
        Керівники шкіл повинні ретельно готуватись до відвідування уроків. Із цією метою насамперед вивчається класний журнал, що дає уявлення про успішність учнів з даного предмета за визначений період, а також із теми, що вивчалась на попередньому уроці, звертається увага на динаміку оцінки знань.
        Спостереження на уроці ведуться цілеспрямовано, тобто так, щоб зібрати повний і достатньо аргументований матеріал для успішного рішення поставлених у плані задач.
        Аналіз кожного уроку проводиться індивідуально з кожним учителем. Обговорення повинно бути принциповим і вимогливим, коректним і доброзичливим. Неприємні для вчителя зауваження варто аргументувати фактами та положеннями з теорії педагогіки та психології

                                   Комплексний аналіз уроку

   Найбільш складний і доцільний з позиції обміну досвідом - це комплексний аналіз уроку. При такому аналізі пропонуються конкретні завдання. Наприклад, один з учителів протягом уроку ретельно фіксує час, що витрачається на активну розумову діяльність, прийоми та способи активізації мислення дітей. Потім дає характеристику розумової діяльності дітей протягом уроку. Інший стежить за змістом матеріалу, фіксує послідовність викладу ідей, використання на уроці нових досягнень науки і т. д., даючи характеристику науковості досліджуваного матеріалу. Подібним же чином фіксуються показники інших сторін педагогічної діяльності. Один педагог спеціально звертає увагу на стиль і характер діяльності вчителя, інший спостерігає й аналізує такі важливі сторони діяльності, як методика навчання, розмаїтість прийомів і способів викладання нового матеріалу, закріплення й поглиблення пройденого; організація діяльності учнів на уроці; стосунки вчителів та учнів, педагогічна етика на уроці. Спеціально дається педагогічна характеристика особистості вчителя: його культура, зовнішність, манера говорити, якість мови, точність, логічність та образність мови, стиль стосунків з дітьми і т. д.
     Зміст комплексного аналізу уроку може бути різним. В. Симонов, М. Скаткін указують на деякі його напрями.


Перший напрям
        Аналіз розв'язуваних учителем задач: як ураховуються й відбиваються принципи навчання у змісті методики роботи вчителя, наскільки повно досягнуті дидактична й виховна цілі уроку, якою мірою активізувалась пізнавальна діяльність школярів на різних етапах уроку, що стимулювало відповідальне ставлення учнів до навчальної праці, наскільки об'єктивно оцінювались їхні знання, уміння, навички, як здійснювався зв'язок теорії з практикою, наскільки вдало сполучилися зміст і методи навчання. Чи застосовувались традиційні та нові види навчання, технічні засоби, що робилось для врахування вікових та індивідуальних особливостей, можливостей і здібностей школярів.


Другий напрям
        Аналіз виховного впливу уроку: що на уроці служило ідейно-моральному, естетичному, розумовому, фізичному розвитку, трудовому вихованню та профорієнтації учнів, як знання допомагали осмислити й оцінити явища соціальної діяльності, події в житті країни, республіки, краю, міста, села, школи, класу, які виховні стосунки між учнями, між учителем та учнями, наскільки сприяла організація праці формуванню особистісних якостей і т. д.


Третій напрям
        Аналіз педагогічних можливостей та особливостей учителя: які особистісні якості вчителя виявлялись на різних етапах уроку (педагогічна етика та культура, зовнішній вигляд, естетика одягу вчителя, його мова, манера триматись, авторитетність, уміння бачити клас, активізувати та мотивувати працю дітей, визначати типові помилки в їхній роботі й усувати їх, оцінювати результати своєї праці та підсумки роботи школярів, вносити корективи).


Четвертий напрям
        Аналіз діяльності учнів на уроці: урахування вчителем вихованості й навченості дітей, результатів попередніх занять, працездатність учнів на уроці, уміння мислити, працювати самостійно, надавати допомогу товаришу, допитливість, стійкість інтересів, розвиток мови, уміння застосовувати теорію на практиці тощо.
        У цілому діагностика навчального процесу дає уявлення про результати навчання, якості праці вчителя та рівня вихованості школярів. Тому в навчальній роботі можуть бути отримані деякі дані, необхідні для діяльності класного керівника, створюються можливості для формування єдиної оцінки учнів учителями, які працюють у класі (педагогічний консиліум). Багатоаспектність вивчення навчального процесу та його багатоцільове призначення - важлива умова органічного включення аналізу роботи вчителя в цілісну педагогічну діагностику навчально-виховної роботи школи.

Психологічний аналіз уроку


      Психологічний аналіз уроку вкрай необхідний для навчання молодих учителів умінню бачити та розуміти клас, вивчати учнів, підтримувати з ними постійний контакт.
Такий аналіз дуже важливий і для досвідчених педагогів з погляду того, як він допомагає створенню умов для ефективної розумової діяльності, організації уваги, розвитку пам'яті і т. д. У цілому при психологічному аналізі уроку варто виділити три основних ланки: психологія вчителя (діяльність, розум, ерудиція, емоційність, мова, поведінка, ставлення до дітей), психологія навчання (діяльності дітей) та емоційний зв'язок між учителем та учнями.
         Психологічний аналіз містить у собі такі елементи:
• характеристику пізнавальних процесів - сприйняття, осмислення, закріплення, уваги, мислення, пам'яті; 
• характеристику якості засвоєння знань - роботу над поняттями, виділення головного, засвоєння теорії та її зв'язок із практикою, формування переконань, точність знань; 
• характеристику інтелектуальної атмосфери уроку - наскільки правильно спонукав учитель до активного мислення всіх учнів, як розвивались пізнавальні інтереси, задовольнялась допитливість, ставились і вирішувались пізнавальні проблеми, як використовувались колективні форми навчальної праці, уміння думати разом, сперечатись, доводити, спростовувати і т. д.; 
• характеристику емоційної атмосфери уроку - яким був настрій учнів, як підтримувався мажорний тон уроку, як забезпечувались позитивні емоції для виховання інтересу до навчання, формування відповідальності за свою роботу, наскільки зацікавлений, закоханий у свою справу вчитель, як емоційність уроку впливала на працездатність учнів; 
• характеристику розвитку учнів у процесі навчання - які вміння й навички були ними придбані чи закріплені, які пізнавальні сили та здібності при цьому розвивались, які моральні якості виховувались (у першу чергу відповідальність, працьовитість, воля). 
      Такий психологічний аналіз уроку складний, він вимагає поступового впровадження у практику: спочатку аналіз присвячений характеристиці пізнавальних інтересів, потім якості засвоєння знань, потім характеристиці інтелектуальної атмосфери уроку і т. д.

                           Структурно-часовий аналіз уроку


      Для навчання молодого вчителя раціональному використанню часу, дбайливому ставленню до кожної хвилини уроку варто використовувати його структурно-часовий аналіз. При цьому звертається увага на такі сторони уроку:
• раціональний розподіл усього часу (40 хв.) між окремими елементами уроку, тобто чи розумно було в даних умовах виділити саме такий час на опитування, на психологічну підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу, на пояснення нового, на закріплення засвоєного матеріалу або домашнє завдання; 
• раціональність кожного зі структурних елементів уроку, тобто скільки часу в цілому було виділено на освоєння нового матеріалу, на якому етапі (початок, середина, кінець) уроку це відбувалось, як при цьому проводилась психологічна підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу, його подача й закріплення, застосування. Точно так само аналізується час здійснення таких елементів уроку, як опитування учнів, перевірка та домашнє завдання; 
• якісне використання часу на окремі елементи уроку, тобто, наприклад, як раціонально й ефективно при вивченні нового матеріалу був використаний час на опитування, що він дав, як працював при цьому клас, скільки часу говорив учитель; 
• раціональність використаних прийомів і методів навчання, тобто наскільки доцільні в даних умовах були ті чи інші види бесіди, самостійна робота, форми опитування і т. д.; 
• розумність зв'язку між змістом матеріалу й тими методами, за допомогою яких він повідомлявся та засвоювався. 

АНАЛІЗ УРОКУ


      При аналізі уроку вчителя необхідно враховувати його індивідуальність, особливості, здібності, сильні сторони. Не можна нав'язувати загальні, однакові рекомендації, прийоми, методи. Що годиться для одного, недоцільно для іншого. Усякі рекомендації з поліпшення проведення уроків повинні обов'язкового спиратись на досягнення вчителя, на його сильні сторони. Недоліки та слабкості треба пояснити таким чином, щоби було ясно, як треба працювати над собою. При аналізі уроків важливо заохочувати їх творче проведення, спонукати вчителя до самостійної розробки структури та методики уроку, виходячи зі змісту матеріалу, дидактичних і виховних задач, рекомендацій науки та своїх власних можливостей.
        Аналіз уроку може проводитись окремою особою (методистом, інспектором, директором, завучем) та групою осіб, до якої входять представник адміністрації школи, товариші по роботі, передові вчителі. Груповий аналіз уроку необхідний і як засіб навчання вчителів комплексному підходу до методики навчання, як спосіб обміну досвідом, його узагальнення. При груповому аналізі можливий більш глибокий підхід до оцінки дій учителя й учнів, більш об'єктивна самооцінка. Можна не погодитися з думкою однієї людини, але не можна не погодитись, коли на ті чи інші недоліки вказують усі.
        Досить доцільні взаємовідвідування уроків. Аналіз уроків колег у присутності директора, заступника директора - добра школа виховання вимогливості до себе й інших. Зауваження й рекомендації вчителю повинні бути чітко сформульовані, записані у спеціальний зошит

САМОАНАЛІЗ УРОКУ


         При самоаналізі вчитель дає коротку характеристику проведеному уроку, меті, яку ставив, аналізує їх досягнення, обсяг змісту матеріалу та якість його засвоєння учнями, застосовувані методи та їх оцінку, активність учнів і прийоми організації їхньої праці, самооцінку якостей і сторін своєї особистості (мова, логіка, характер стосунків з учнями). На закінчення учитель висуває свої пропозиції з поліпшення якості уроку, робить загальні висновки й намічає заходи для вдосконалення своєї педагогічної майстерності. Але педагог зобов'язаний пояснити при цьому, чому саме так вирішив провести урок, що його змусило вибрати дану методику, стиль і характер власної діяльності та роботи учнів. Усяка методика уроку є виправданою, якщо вона дає максимальний навчальний і виховуючий ефект, відповідає силам і здібностям даного вчителя.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ

 ЩОДО САМОАНАЛІЗУ УРОКУ

 

В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас непросто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.

У школі урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.

Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби учнів у знаннях.

Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.

Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна

здійснювати самоаналіз за такою схемою:

Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку?

Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному матеріалу?

Рівні знань учнів перед уроком.

Якого рівня знань досягнуто в результаті уроку?

5. Ступінь усвідомлення знань учнями.

Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.

7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.

8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.

9. Як реалізована виховна мета уроку.

Примітка:

зміст освіти складається з:

- наукових знань (факти. закони. теорії); - прикладних знань; - оцінювальних і методичних знань;

-логічних, історичних, філософських знань.

Рівні засвоєння знань:

1. Рівень усвідомленого сприймання і запам'ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.

2. Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації. 3. Рівень застосування знань і вмінь У новій ситуації. Тобто Їх творче застосування.

Необхідно прагнути того, щоб учні досягли засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні.

Учителям слід пам'ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.

       Аналіз уроку здійснює ряд функцій:
• контрольну (допоміжну),
• навчальну (основну) ,
• виховну (надає допомогу вчителю у визначенні напряму самоосвіти та самовиховання).

        У зв'язку з цим в аналізі уроку повинні бути чітко охарактеризовані: 
по-перше, науковість досліджуваного матеріалу, його відповідність програмі (контрольна функція);
по-друге, відзначені досягнення й недоліки в роботі вчителя, відповідність методів навчання передовому досвіду та рекомендаціям науки, дані конкретні рекомендації з підвищення педагогічної майстерності (навчальна функція); 
по-третє, оцінені ділові й етичні якості вчителя, його мова, культура спілкування і т. д. (виховна та розвивальна функція).

      Аналіз уроку повинен починатися самоаналізом і закінчуватися самооцінкою, конкретними вимогами вчителя до самого себе. 

ОРІЄНТОВНА СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ

 

І. Чи відповідає мій урок програмі?  Так

2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і

розвиваючі завдання?   Так

3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?   Так

4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці?    Визначення закономірностей формування клімату Півн. Америки

Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?   Так. Завдяки використанню різних форм роботи. Мультимедійних презентацій. Завдяки звязку із сьогоденням.

5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із

формування основних умінь, навичок, інтересів учнів?  Структура уроку визначена правильно, як урок вивчення нової теми. Робота з формування основних умінь, навичок, інтересів учнів організована шляхом: аналіз географічних карт, виконання графічних завдань, робота з підручником, аналіз відеоматеріалів, розвязання проблемних і творчих завдань, посилення мотивації до навчання  шляхом використання компютерних технологій, ІКТ.

Як здійснювались внутріпредметний і міжпредметний зв'язки?  Внутріпредметний звязок здійснювався способом порівняння Північної Америки з Південної Америки. Міжпредметний звязок з фізикою прослідковувалися у розумінні спеціальних фізичних термінів: температура повітря, кількість сонячної радіації. Міжпредметний звязок з біологією( поширення рослин на материку), з історією (підписання Кіотського довору у 1997 році), з екологією.

6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці?

Чибули вдалими вибір і поєднання?  Використовувалися традиційні і інтерактивні методи навчання.

7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці?

Чи були вдалими Їх вибір і поєднання?

8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?  Так, обєктивно. Усні відповіді учнів + оцінка за тест.

9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність

домашнього завдання?

Чи було воно диференційованим?  Д/з диференційоване

10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів? 

Закон України «Про освіту» (витяг)

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини


1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

Постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей.

Поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім'ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів.

Сприяти одержанню дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту відповідно до вимог до її змісту, рівня та обсягу.

Виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Стаття 60. Права батьків.Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

Вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей.

Обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти.

Звертатися до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей.

 

 

Напрямки роботи школи

 

Пріоритетними напрямками роботи у 2014-2015 навчальному році є:

 

 - робота з обдарованими дітьми, дітьми, які потребують посиленої уваги та з особливими потребами;

 - підготовка випускних класів до ЗНО;

 - удосконалення системи оцінювання на основі нових критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;

 - інформатизація навчального процесу, впровадження мультимедійних та комп'ютерних технологій;

 - впровадження проектних технологій та залучення учнів до суспільної акції школярів України «Громадянин»; 

 - упровадження допрофільної підготовки школярів та вдосконалення профільного навчання;

 - підвищення професійного та методичного рівня педагогів.

 

Кадрова політика школи у 2014-2015 навчальному році будувалась з урахуванням розвитку соціально-економічних відносин, рівня духовного відродження нації та реформування освіти. Ці зміни зреалізовувались шляхом підвищення професійних вимог до вчителя, що обумовлене інтенсивністю оновлення, модернізацією основних компонентів освітнього процесу на всіх ступенях системи освіти.

Педагогічний колектив школи - це в основному висококваліфіковані вчителі, середній вік яких становить 30 років, середній педагогічний стаж - 24 роки.

 

Пріоритетними завданнями виховної роботи у 2014-2015 навчальному році є:

 

 - продовжити формування активної громадянської та життєвої позиції учня;

 - створення простору для соціальних, культурних, життєвих виборів особистості учня;

 - самореалізація особистості через активну участь у різних виховних, соціально-культурних заходах;

 - розвивати та підтримувати внутрішню свободу особистості учня;

 - продовжити розвиток здібних, обдарованих дітей;

 - розвивати моральні та духовні цінності учня;

 - формувати потреби особистості до правової культури, виховувати повагу до законів і норм співжиття в суспільстві;

 - пропагувати здоровий спосіб життя як невід'ємний елемент загальної культури особистості учня;

 - активізувати співпрацю педагогічного колективу школи з органами учнівського самоврядування, батьківською громадськістю, запобігати фізичному і   психічному насильству, випадкам недбалого і жорстокого поводження з дітьми, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, залучення їх до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, бродяжництва та жебрацтва.


Основні напрямки роботи:

 

 - національно-патріотичне виховання;

 - морально-духовне виховання;

 - розвиток учнівського самоврядування;

 - превентивне виховання;

 - розвиток інтелектуальних здібностей;

 - естетичне виховання;

 - туристсько-краєзнавча робота;

 - спортивно-масова робота;

 - екологічне виховання.

 


Методи викладання: як стати ефективним учителем

 

Новий звіт Саттон Траст (Sutton Trust improving social mobility through education – провідна організація Великої Британії, що займається питаннями підвищення соціальної мобільності освіти, фінансує більше двохсот програм на замовлення 140-а наукових установ, ‑ пер.) наводить докази успішних методів викладання.

 

Питання про те, як стати добрим учителем, завжди було предметом дискусій. Така постановка питання створює досить багато проблем, оскільки просто не існує, та й не може існувати універсального рецепту для успіху вчителя, тому що різні підходи спрацьовують тільки в конкретних фахівців і для певних учнів класу.

 

Саттон Траст установлено, що популярні в освіті методи навчання, такі як надмірна похвала й заохочення учнів або надання їм можливості самим відкрити для себе ключові знання, насправді не дають високих позитивних результатів.

 

Автор докладу, професор Роберт Коі з Даремського університету стверджує, що це всього лише «стартовий пакет» для осмислення того, що ж усе-таки робить викладання ефективним.

 

Отже, що рекомендується в докладі? Ось десять основних позицій, які слід ураховувати вчителю у своїй роботі.

 

1. Знайте свій предмет

 

У докладі, підготовленому на підставі вивчення більше двохсот томів результатів досліджень, наголошується принаймні на шести основних сталих складових ефективності навчання. І одним із найважливіших є відмінні знання вчителем свого предмета.

 

Це може видатись очевидним, але в докладі наголошується, що кращі вчителі володіють більше глибокими знаннями свого предмета, проте якщо вони виявляються нижче певного рівня, то «істотно знижують» результативність у навчанні учнів.

 

На підставі цих позицій робиться висновок про необхідність «цільової допомоги» вчителям, надаючи їм розуміння конкретних галузей, де їхні знання слабкі, що може бути дуже корисним.

 

2. Похвала може принести більше шкоди, ніж користі

 

Так, у докладі затверджується, що похвала може бути для учнів шкідливою. Ряд досліджень, проведених фахівцями в області освіти, у тому числі Керолом Дуеком, професором психології Стенфордського університету та професорами Джоном Хетті й Хелен Тімперлі з Оклендського університету, чітко зафіксували цей феномен.

 

Дебора Стіек, декан Стенфордськой вищої школи, каже, що похвала перше за все призначається для того, щоб обнадіяти учня, але в той же час вона може реально «передати учню низькі очікування вчителя». Вона відзначає, якщо слабкі успіхи учня вчитель сприйняв зі співчуттям, а не із засудженням, то це швидше за все принесе учню більше шкоди, ніж користі.

 

Доклад містить застереження із цього приводу, називаючи такі висновки відкритими для інтерпретації, і вчителі можуть самі вирішити, як поступати в тому чи іншому випадку, оскільки методи, що використовуються вчителем, не можна застосовувати в будь-яких обставинах.

 

3. Контроль і оцінка навчання

 

Ефективне викладання має величезний уплив на досягнення учнів «із бідних сімей», а вірно організоване оцінювання є основою ефективного навчання, наголошується в докладі. Такий підхід включає надання дітям достатнього часу, щоби вони змогли вдосконалювати отримані нові знання й уміння, тобто вчитель повинен «навчати поступово».

 

Визначення ефективності зробити не просто, але доклад визнає, що прогрес учнів є тим мірилом, за допомогою якого слід оцінювати якість роботи вчителя.

 

4. Уподобання у методиці викладання

 

Природа причин, з яких вчителі використовують ті чи інші форми та методи навчання у класі та сподіваються добитися позитивних успіхів учнів, упливає на їхню успішність. Мікі Ескью, автор методики визначення ефективності роботи вчителів, уважає, що думки вчителя про те, як саме треба викладати, наприклад, математику, разом з уявленнями вчителя про те, наскільки діти її засвоять, є важливим чинником ефективності навчання.

 

Разом із тим дані, що підтверджують це, не є достатньо переконливими. Дослідження професорів Стіва Хіггінса з Даремського університету та Девіда Мозлі з Ньюкаслського університету педагогічних уподобань вчителів з використання у викладанні ІК-технологій не підтвердили стійку залежність між перевагами вчителя при виборі технології та успішністю учнів.

 

5. Взаємостосунки вчителя й вихованців

 

Така зафіксована позиція також може видатися цілком очевидною. І в докладі чітко фіксується, що механізми взаємодії вчителя з учнями мають великий уплив на процес навчання, а також створюють певну «атмосферу у класі». У докладі увага акцентується на величезній важливості створення позитивного мікроклімату у класі, щоби «постійно сприяти та підтверджувати самооцінку учнів». Успіх учня повинен бути атрибутом його зусиль, а не здібностей.

 

6. Управління дисципліною

 

Викликає інтерес, що це, як з'ясувалося, не такий значний критерій у порівнянні з високим рівнем знань вчителя свого предмета. Але управління навчальною діяльністю учнів класу, у тому числі й те, наскільки оптимально вчитель використовує час на уроці, координує свої власні ресурси та ресурси учнів, а також підтримує дисципліну учнів, відзначається як важлива складова.

 

7. Немає доказів, що диференціація працює

 

Установлено, що диференціація учнів на групи залежно від їхніх здібностей практично не впливає на результати навчання. Така установка теоретично може дозволити вчителю вибрати той темп навчання, який підходить усім учням. Учитель може в певних випадках навчати дуже швидко учнів у групі з високими здібностями та дуже поволі – з низькими.

 

8. Не турбуйтеся про стиль навчання

 

Опитування показало, що більше 90 % учителів уважають, що діти вчаться набагато краще, коли одержують навчальну інформацію в тому «стилі навчання», якому вони віддають перевагу. Але, не дивлячися на популярність такого підходу серед більшості вчителів, не зафіксовано жодних доказів того, що це насправді працює.

 

9. Початок навчання має бути важким

 

Це один із висновків, який може здивувати вчителів. Учні повинні усвідомити складність навчання в короткостроковій перспективі. Проте в міру засвоєння більшого обсягу навчальної інформації учень повинен побачити істотний прогрес у довгостроковій перспективі.

 

Елізабет Лігон Бьорк, професор Мічиганського університету та Роберт Бьорк, професор Каліфорнійського університету, стверджують, що вчителям необхідно спочатку підбирати досить високий рівень складності завдань для учнів, щоби вони перше за все отримали обсяг знань, необхідний у подальшому.

 

10. Вибудовуйте відносини з колегами та батьками

 

Професійна поведінка педагога, у тому числі підтримка колег і вміння розмовляти з батьками учнів, також має досить помірний уплив на процес навчання. У докладі йдеться про те, що не встановлено прямого зв'язку між практикою взаємостосунків вчителів із колегами та батьками й успішністю учнів, проте для більш широкого визначення успішного викладання такий критерій треба включити.

ПОРАДИ МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ

ЯК СТАТИ УСПІШНИМ У ПРОФЕСІЇ?

1.Любіть себе в професії, інакше синдром емоційного вигорання заскочить вас раніше, ніж після 25 років роботи за фахом.

2.Будьте уважні й доброзичливі до оточення.

3.Упродовж першого року праці більше спостерігайте, слухайте, менше—говоріть, висловлюйте свої критичні зауваження, підвищуйте голос, вередуйте.

4.Не виганяйте дітей із класу! Не робіть так, щоб їхньому життю загрожувала небезпека!

5.Не водіть пустунів у кабінет директора або його заступника! Не показуйте свою слабкість.

6.Розказуючи про успіхи дитини, спочатку наголошуйте на хорошому, лише потім виокремлюйте проблеми й давайте рекомендації щодо їх розв'язання.

7.Батьки ваших учнів — люди вразливі, бо люблять своїх дітей. Тому педагогічних помилок не прощають.

8.Не ставте батькам запитання: «У вас є педагогічна освіта?»

9.Батьки, які конфліктують, не вороги вам, а лише люди, які мають інший погляд на проблему.

10.Уважно перевіряйте класні та домашні письмові роботи учнів! Помилки, допущені або пропущені педагогом під час перевірки робіт школярів, стануть приводом для розмов із заступником директора з навчальної роботи. 

11.Узявши клас після іншого вчителя, ніколи не критикуйте попередника! Краще на основі його прийомів роботи створіть свою систему й заслужіть авторитет у дітей і їхніх батьків.

12.Уперше ввійшовши у свій майбутній кабінет, намагайтеся розгледіти все, що потребує змін. Запишіть їх, щоб виконати під час своєї діяльності. Тому що, звикнувши, ми багато чого не помічаємо й забуваємо.

13.Не перевантажуйте кабінет стендами та плакатами.

14.Не переобтяжуйте кабінет наочністю!

15.Дотримуйтеся традицій школи та її статуту.

16.Чергування вчителя під час перерви в школі — вимушена необхідність.

17.Обов'язково й регулярно відвідуйте уроки колег. У кожного педагога є свої особливості роботи. Шукайте їх і застосовуйте в діяльності!

18.Акуратно ведіть шкільну документацію (класний журнал, особисті справи учнів тощо), уникайте виправлень, помилок.

19.Роботу з класом починайте з вивчення вікових і психологічних особливостей дітей. Зверніться по допомогу до шкільного педагога-психолога.

20.Частіше посміхайтеся й вірте в себе й свої сили!

ЯКИМИ ПЕДАГОГІЧНИМИ КОМУНІКАТИВНИМИ ВМІННЯМИ

МАЄ ВОЛОДІТИ ВЧИТЕЛЬ?

1.Уміти створювати комунікативні завдання, які передбачають виконання умов психологічної безпеки в спілкуванні та реалізації внутрішніх резервів співрозмовника, а також взаємообмін інформацією, взаємопізнання, взаємодію.

2.Уміти використовувати прийоми, які сприяють досягненню високого рівня спілкування:

*зрозуміти позицію іншого в спілкуванні, виявити інтерес до нього;

*володіти засобами невербального спілкування (міміка, жести);

*сприймати погляди учня;

*створювати атмосферу довіри, терпимості до іншої людини;

*виконувати різні ролі для запобігання конфліктам у спілкуванні;

*бути готовим вчасно подякувати учневі, за необхідності — вибачитися перед ним;

*однаково ставитися до всіх дітей;

*з гумором сприймати окремі аспекти педагогічної ситуації, не помічати деякі негативні моменти, бути готовим усміхнутися;

*впливати на учня не безпосередньо, а опосередковано, через створення умов для розвитку в нього бажаної риси;

*не боятися зворотного зв'язку від учнів;

*діяти в ситуації публічного виступу, близького до театрального.

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ

 

1. Приходьте в кабінет до дзвінка, щоб переконатися, чи все готово до уроку, добре розставлені меблі, чиста дошка, підготовлені ТЗН, наочні посібники. Заходьте в клас останнім. Домагайтеся, щоб усі учні вітали вас організовано. Огляньте школярів, обов'язково — недисциплінованих. Намагайтеся показати дітям красу й привабливість організованого початку уроку, але прагніть того, щоб на це йшло щоразу менше часу.

2. Не витрачайте час на пошуки сторінки вашого предмета в класному журналі: її можна знайти на перерві. Привчайте чергових залишати на столі записку з прізвищами відсутніх учнів.

3. Починайте урок енергійно. Не ставте учням запитання: «Хто не виконав домашнє завдання?» Це привчає вчителя до думки, ніби невиконання завдань — справа неодмінна. Потрібно вести урок так, щоб кожен учень постійно був зайнятий справою. Пам'ятайте: паузи, повільність, лінощі — вороги дисципліни.

4. Захоплюйте учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій. Контролюйте темп уроку, допомагайте слабким повірити у свої сили. Тримайте в полі зору, весь клас. Особливо стежте за тими, хто відволікається. Запобігайте спробам порушити робочий лад.

5. Звертайтеся з проханнями й запитаннями частіше до тих учнів, які можуть зайнятися на уроці іншою справою.

6. Мотивуючи оцінки, надайте своїм словам ділового й зацікавленого відтінку. Вкажіть учневі, над чим йому слід попрацювати.

7. Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи класу й окремих учнів. Нехай школярі відчують почуття задоволення від результатів своєї праці. Намагайтеся помітити позитивне в роботі недисциплінованих учнів, але не робіть це надто часто.

8. Завершуйте урок із дзвінком. Нагадайте про обов'язки чергового,

9. Утримуйтеся від зайвих зауважень.

10. Організовуючи учнів, намагайтеся обходитися без допомоги інших. Пам'ятайте: підтримання дисципліни за допомогою чужого авторитету не принесе Вам користі, а швидше нашкодить. Краще зверніться за по допомогу до класу.

 

ПРАВИЛА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ РИС ОСОБИСТОСТІ

 

1. Тренуйте розум у розв'язанні логічних завдань.

2. Шукайте причини кожного негативного явища в житті, причини власних невдач, і настане день, коли ви розв'яжете загадкові наукові педагогічні проблеми.

3. Критично ставтеся до кожного сумнівного факту, сенсацій, своїх ідей. Завжди запитуйте себе: «Що ще можна зробити для поліпшення розробленої ідеі?

4. Вдумливо ставтеся до найпростішої справи: іноді дрібниці можуть стати основою розв'язання проблеми, головним аргументом у науковому та дослідницькому пошуку.

5. Удосконалюйте схильність до дотепності, несподіваних рішень, розумного ризику, зухвалості в інтересах справи.

6. Постійно пізнавайте себе. Знання своїх сил і здібностей, уміння управляти собою стимулює діяльність свідомості, створює творчий настрій, приносить радість.

7. Розвивайте здатність дивитися на звичайне під незвичайним кутом зору.

8. Дисциплінуйте діяльність свого мозку, не дозволяйте собі відволікатися, змушуйте себе мислити для справи, для практичної реалізації вашої мрії.

9. Учіться творити точно, яскраво, образно, логічно, літературно правильно. Хто не вміє творити, той не вміє правильно мислити. Намагайтеся творити своїми словами, зрідка вдаючись до певних конспективних записів, оскільки вони дисциплінують мовлення, не дають змоги відволікатися з міркуваннями. Прагніть того, щоб вам вистачало розгорнутого, а потім і стислого плану доповіді. У ньому потрібно фіксувати, у якій послідовності буде розкрито питання.

10. Шукайте пояснення кожному явищу. Частіше ставте собі запитання на кшталт: «Чому, навіщо, для чого?», «Як можна пояснити це з погляду науки, досвіду людини», «А якщо зробити не так, а інакше (вказати як)?», «Що вийде, якщо..?» тощо.

11. Частіше прислухайтеся до людей досвідчених, що знають життя, а також зважайте на теоретично обгрунтовані дії, вчинки, справи.

12. Не відокремлюйте навчання й власного розумового розвитку. Пам'ятайте, щонайдосвідченішій людині також потрібно вдосконалюватися. Використовуйте для цього будь-яку справу, навчальне заняття або завдання. Ставте запитання тим, хто вас учить, а найбільше запитуйте себе. Перш ніж почути відповідь, подумайте, що ви самі сказали би з цього приводу. Потім порівняйте відповіді й визначте, у чому їх схожість, відмінність. Зробіть висновки.

Внутрішньошкільний контроль.doc
Microsoft Word Document 561.5 KB
Внутрішньошкільний контроль.ppt.pps
Microsoft Power Point Presentation 5.3 MB

    Серед учителів завойовує дедалі більшу популярність і стає необхідним портфоліо. Спектр діяльності сучасного педагога настільки широкий, що зібрати у єдине ціле всі результати навчальної та позаурочної діяльності складно, адже необхідно систематизувати документи, що представляють усі аспекти діяльності учителя у вигляді повної картини. Тому постійно виникають нові форми портфоліо: візитна картка, досьє, відеоролики, відео презентації…

Творчий звіт учителя початкових класів Йовбак Т.Г. 

http://youtu.be/MnMRH1Acdjk.

Творчий звіт учителя початкових класів Гудачок Н.Г. 

http://youtu.be/ddLILt91IP0

Творчий звіт учителя музичного мистецтва Туряниці  І.П.

http://youtu.be/BKaRMHSpAlQ.

Творчий звіт учителя біології Гартавел М.П.

http://youtu.be/jN64vswQazY.

Портфоліо вчителя історії та правознавст
Microsoft Power Point Presentation 167.5 KB
Портфоліо учителя української мови та л-
Microsoft Power Point Presentation 2.7 MB
Портфоліо учителя української мови та л-
Microsoft Power Point Presentation 8.6 MB
Портфоліо учителя світової л-ри Шулик І.
Microsoft Power Point Presentation 95.9 KB
Портфоліо вчителя української мови та лі
Microsoft Power Point Presentation 5.4 MB
Портфоліо Куштан Мирослав Іванович.pptm.
Compressed Archive in ZIP Format 7.1 MB
Портфоліо учителя фізики Рошковича М.М..
Microsoft Word Document 1.6 MB
Портфоліо учителя математики та інформат
Microsoft Power Point Presentation 4.8 MB
Портфоліо учителя фізики та ЗВ Лізанця С
Microsoft Power Point Presentation 3.3 MB