Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. 
                                                                      В. О. Сухомлинський

   Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.

                                                                               М. Рильський

       Педагогічний колектив школи вбачає головну мету національного виховання в набутті молодим поколінням соціального досвіду, успадкуванні духовних надбань українського народу, досягненні високої культури міжнаціональних взаємин, формуванні у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Основними нормативними документами у сфері освітньої політики щодо виховання,якими керується педагогічний колектив є: Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року; Ос­­­но­в­ні орієнтири виховання учнів 1-11 класів за­­галь­ноосвітніх навчальних за­кла­дів;Концепція національно-патріотичного виховання молоді; Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді; Концепція громадянської освіти та виховання дітей і молоді в Україні; Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» та ін.

      Метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявити національну гідність, знати свої обов’язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

          Мета виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, особистісних новоутворень школярів, що передбачає вибір доцільного змісту, форм і методів та відповідних виховних технологій;

- врахування соціальних мотивів, які стають більш диференційовані і дійові за рахунок розширення контактів школярів з ровесниками і вчителями;

- виховання національної свідомості, любові до рідної землі, родини, свого народу, держави;

- формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;

- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- забезпечення соціального захисту вихованців, їх психічного і фізичного здоров’я, вироблення спільно з учителями-предметниками, психологом, батьками оптимального режиму життя й організації навчання, створення сприятливого мікроклімату спілкування у класному колективі;

- залучення до здійснення виховного процесу батьків, організація сімейно-родинного виховання;

- спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності, правопорушень.

Нормативно - правова база з виховної роботи

       Проблема, над якою працює

        педагогічний колектив:

"Створення умов для формування в учнів патріотичного виховання та поваги, любові до рідних традицій та Батьківщини"

РОДИННО-СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ

Метою родинно-сімейного виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, яказдатна реалізувати себе в сімейному аспекті.
Завдання курсу:
• Формування в дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї.
• Виховання в учнів гуманних взаємин між членами родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства.
• Виховання в учнів національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї.
• Ознайомлення учнів з традиціями родинно-побутової культури українців.
• Формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету цінності сім'ї для кожної людини.
• Вчити уникати конфліктів у стосунках з рідними, контролювати свої думки і вчинки, давати правильну самооцінку.
• Спонукати учнів до розвитку творчих здібностей.

Родинне виховання розглядається нині як перша природна і діюча ланка національного виховання молодого покоління. Щоб майбутні батьки й матері змогли виконати почесну місію виховання своїх дітей і відродження нації, їм потрібно надати необхідні психолого-педагогічні знання, а також знання про кращі виховні традиції свого народу та вміння застосовувати їх у процесі виховання дітей в сім'ї.

Актуальність цих проблем спонукала створити курс з родинно-сімейного виховання, який дає можливість учням розкрити моральні основи родини, визначити зміст моральних вимог, що регулюють міжособистісні стосунки в родині та сім'ї, а вчителеві - реалізувати одне з найважливіших завдань сучасної освіти: формування ключових компетентностей учнів. 

ПРЕВЕНТИВНЕ ВИХОВАННЯ

Превентивне виховання - це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист. 

Мета превентивного виховання полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення. Вона може розглядатися поліаспектно.

Педагогічний аспект превентивної діяльності полягає у сформованості такої позиції особистості, яка конкретизується культурою цінностей, само актуалізацією, свідомим вибором моделей про соціальної поведінки.

Основні завдання превентивного виховання дітей і молоді:

• створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів;

• забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягуванню дітей і молоді в негативні ситуації;

• надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;

• забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивними речовинами;

• стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров'я;

 сприяти виробленню інтегрованих міждисциплінарних підходів при підготовці спеціалістів (педагогів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників), батьків та ін., об'єднанню зусиль різних суб'єктів превентивної роботи.

Громадянське виховання

Ми прагнули, щоб у кожного підліткапоступовоформувалося особисте ставлення до Батьківщини: бажання, духовний порив утвердити її гідність, велич, честь, славу, могутність.

                                       В.О.Сухомлинський

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати та забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;

- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини, рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою як духовного коду нації.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

·державний – базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

·соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні та орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей й інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

·військовий – передбачає вивчення військової історії України, підвищення фізичної загартованості молоді в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

·психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

·правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.